Харків'янка (кондитерська фабрика)
| Тип | ПрАТ |
|---|---|
| Галузь | харчова промисловість[1] |
| Засновано | 1896[2] |
| Засновник(и) | Григорій Миколайович та Георгій Григорович Бормани |
| Штаб-квартира | Україна, Харків, вул. Коцарська, 24/26 |
| Попередні назви | Кондитерська фабрика «Жовтень» (КОФОК) |
| Продукція | шоколад, цукерки, карамель, ірис, зефір, мармелад, торти шоколадно-вафельні. |
| Співробітники | 1060 |
| Холдингова компанія | Корпорація «Бісквіт-Шоколад» |
| biscuit.com.ua | |
 | |
Харківська кондитерська фабрика «Харків'янка» — кондитерська фабрика, розташована в Харкові, одне із найстаріших кондитерський підприємств України. Належить корпорації «Бісквіт-Шоколад». Спеціалізується на виробництві цукристих кондитерських виробів.
Харківська кондитерська фабрика товариства «Жорж Борман» була відкрита у 1896 році.[2] Керував будівництвом особисто директор-розпорядник Георгій Борман, син засновника компанії Григорія Бормана.
Спершу виробництво було маломеханізованим, а фабрика складалась лише з 2 цехів: шоколадного і заготівлі фруктів. Співробітників загалом було 160 осіб. Однак уже за рік по відкриттю розпочалось розширення підприємства, і за три роки воно стало одним із найбільших в Україні: кількість співробітників зросла до 600 осіб.
Після модернізації виробництво шоколаду на харківській фабриці стало високомеханізованим: працювали 8 важких меланжерів, 18 вальцівок для шоколаду, 6 подвійних і потрійних млинів для какао, безліч дрібних машин і 4 гідравлічних преси для віджиму какао-масла, було впроваджено систему охолодження шоколаду в холодильних камерах за допомогою рідкої вуглекислоти.
У період з 1910 по 1912 рік була здійснена перебудова дерев'яних приміщень на кам'яні неспалимі, бісквітне виробництво оснастили печами безперервної роботи і складними бісквітними машинами.
У 1900 році у місті було відкрито перший фірмовий магазин, який потім дістав назву «Ведмедик».
-
Фасад крамниці «Ведмедик», 1981 рік. -
Фасад крамниці «Ведмедик», 2009 рік. -
Інтер'єр крамниці «Ведмедик». -
Крамниця «Ведмедик» під час Російсько-української війни, 2023 рік. -
Будинок, у якому розташовано фірмову крамницю. Площа Конституції, 11.
Асортимент фабрики в царський період складали шоколад і шоколадні цукерки, карамель і монпансьє в банках, бісквіти, пряники, мармелад і більше 30 видів варення.
Після Жовтневої революції (1917 року) фабрику націоналізували і перейменували на Першу державну кондитерську фабрику, а в 1922 році з нагоди 5-ї річниці революції — на Харківську кондитерську фабрику «Жовтень»[1][2] (підприємство широко використовувало абревіатуру KOFOK, КОФОК[3] від рос. Кондитерская фабрика «Октябрь»). Фабрика ввійшла до Державного кондитерського тресту.
Як і до революції, підприємство виготовляло монпансьє, ірис, драже, шоколад, бісквіти, пряники, тістечка, варення, халву, какао, однак відбулась переорієнтація виробництва на дешеві сорти солодощів, більш доступні широкому загалові.
-
Обгортка цукерки «Lobi-Tobi» фабрики КОФОК. -
Обгортка цукерки «Пан» фабрики КОФОК. -
Обгортка цукерки «Aleco» фабрики КОФОК. -
Обгортка цукерки «Лижвяна» фабрики КОФОК.
У 1924 році на підприємстві працювало майже півтори тисячі робітників. Фабрика мала 8 виробничих і 5 підсобних цехів, 7 коней та 2 вантажівки. За рік виготовляли понад 175 000 пудів продукції, і вже у 1925 році була відновлена дореволюційна потужність виробництва.
У 1927—1928 фабрика випустила продукції на 8,8 млн карбованців, в подальшому підприємство було реконструйовано. Були впроваджені нові технологічні процеси, автоматизація та механізація робіт, встановлена конвеєрна система й поліпшений внутрішньозаводський транспорт. У результаті, вже в 1932 році чисельність працівників фабрики збільшилася до 2658 осіб, обсяги продукції, що випускались — до 49,8 млн рублів на рік[1].
Станом на початок 1935, фабрика була третьою за потужністю серед кондитерських фабрик СРСР[1].
Під час Другої світової війни обладнання кондитерської фабрики було евакуйовано до Алма-Ати.
Зруйновану війною фабрику відбудували лише у 1954 році.
У 1957 році на фабриці було розпочато напівмеханізований випуск шоколадно-вафельних тортів «Деліс», які згодом стали одним із головних гостинців міста.
У 1963 році сталося злиття з фабрикою «Червоний кондитер», яка мала потоково-механізовану лінію виробництва мармеладу з відливанням у цукровий пісок.
у 1965 році на підприємстві у 5-ти виробничих цехах працювало 2168 осіб, випуск продукції склав майже 100 т солодощів на добу. Було побудовано новий шоколадний цех, для випуску карамелі і цукерок налагодили друк етикеток в літографському цеху. Розширився асортимент продукції: розпочато випуск шоколадно-вафельного торта «Харківський», цукерок «Асорті», шоколадних батончиків. Було механізовано виробництво цукерок «Мишка косолапый», «Алеко», «Трюфели».
У 1976 фабрика стала головним підприємством Харківського виробничого об'єднання кондитерської промисловості (в склад якого увійшла також Харківська бісквітна фабрика)[2].
Економічна криза 1990-х років призвела до падіння виробництва.
У листопаді 1998 року збори акціонерів Харківської кондитерської фабрики вирішили продати пакет акцій Харківській бісквітній фабриці. З 2001 року вся продукція обох підприємств виходить на ринок під спільною торговою маркою «Бісквіт-Шоколад». Взаємовигідна співпраця двох харківських фабрик дозволила їм повернути втрачені ринки збуту. У 2004 році фабрики утворили єдину корпорацію «Бісквіт-Шоколад»[4].
Розрахунковий обсяг виробництва кондитерської фабрики «Харків'янка» становить 50 000 тон продукції на рік. На підприємстві працює 1 060 осіб. Фабрика має повний цикл переробки какао-бобів. Цукерково-карамельне, цукерково-шоколадне, шоколадне і борошнисто-кондитерське виробництва фабрики оснащені сучасним європейським обладнанням.
На початку 21 століття фабрика знову повернулася до випуску наборів в ексклюзивних жерстяних коробках. Деякі назви сучасних наборів цукерок, як-от «Софі», «Жорж», «Шантьє» тощо, позичені з прейскуранту Жоржа Бормана за 1913 рік.
- ↑ а б в г Харьков // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. О. Ю. Шмидт. 1-е изд. Т.59. М., ОГИЗ, «Советская Энциклопедия», 1935. ст.450-458
- ↑ а б в г Харьковское объединение кондитерской промышленности // Украинская Советская Энциклопедия. том 12. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1985. стр.45
- ↑ Список скорочених назв установ і організацій у заголовках і підзаголовках газет та їх повне найменування // Газети України 1930 — 1934 рр. у фондах Національної бібліотеки України імені В. I. Вернадського : Каталог / Борисенко Т. О., Залiзнюк О. С., Лук'янчук О. С. — Київ : Національна бібліотека України імені В. I. Вернадського, 2004.
- ↑ Грищенко, Алексей (04.03.2016). Бисквитная фабрика увеличила прибыль [Бісквітна фабрика збільшила прибуток]. Staus Quo (рос.).
- Історія солодкого життя : Нариси з історії виробництва солодощів у Харкові / За редакцією А.А. Коваленко. — Х. : РА «Іріс», 2010. — 240 с. — 2 000 екз. — ISBN 966-95223-5-8.
- Історія корпорації «Бісквіт-шоколад» за матеріалами колекції ХІМ / Н. М. Іванова. // Двадцять перші Сумцовські читання : збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій», присвяченої 95-річчю з часу заснування Харківського історичного музею, 17 квітня 2015 р. / Харківський історичний музей. — Х. : Майдан, 2015. — С. 221-228. — 350 с. — ISBN 978-966-372-514-7.
