Очікує на перевірку

Тростянецька шоколадна фабрика «Монделіс Україна»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тростянецька шоколадна фабрика «Україна»)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тростянецька шоколадна фабрика "Монделіс Україна"
Типкондитерське підприємство
Галузьхарчова промисловість
Засновано1970
Штаб-квартираCумська область, м. Тростянець, вул. Набережна, 28А
Попередні назвиТростянецька шоколадна фабрика «Крафт Фудс Україна» Тростянецька шоколадна фабрика «Україна»
Власник(и)ПрАТ «Монделіс Україна»

Тростянецька шоколадна фабрика ПрАТ «Монделіс Україна» — українське підприємство харчової промисловості, розташоване в місті Тростянець Сумської області. Має повний цикл виробництва[1].

На фабриці виготовляється продукція таких брендів як шоколади «Корона» і «Milka», печиво «Oreo», жувальна гумка «Dirol», крекер «Тук», кави «Jacobs» і «Carte Noire» та бісквіт «Барні». На фабриці виробляється 138 одиниць продукції, яка реалізовується на внутрішньому ринку і експортується в Молдову, Грузію, Вірменію, Азербайджан, Казахстан, Киргизстан і Туркменістан.

Із 1994 року підприємство входить до складу міжнародної корпорації «Mondelēz International». З 1995 року у фабрику було вкладено $50 млн.[2] На фабриці працює понад 850 співробітників.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1970 році було розпочато будівництво шоколадної фабрики «Україна», а вже у 1974 році її було урочисто відкрито. Тоді ж відбувся запуск першої продукції[джерело?].

У 1995 році розпочалося виробництво шоколаду «Корона». Торговельна марка зазнала успіху.

У 1999 розпочався випуск продукції під брендом "Шоколадна фабрика «Україна»: «Тростинка», «Сопілка», «Криничка», какао-порошок тощо. Отримано сертифікат ISO 9002.

У 2001 році розпочалося виробництво шоколаду Milka і вафельного батончика Siesta.

У 2004 році було запущено виробництво батончика «3Біт», цукерок «Венеціанська ніч».

У 2005 році було запущено лінію з фасування кави «Jacobs» і «Carte Noire».

У 2010 році розпочалося будівництво бісквітного цеху.

У 2016 році на фабриці розпочалося виготовлення печива «Oreo»[джерело?].

Під час великої російсько-української війни місто й фабрика потрапили під контроль російських загарбників. Тут вони майже місяць зберігали свої боєприпаси й техніку, жили в приміщеннях фабрики. Після звільнення міста з'ясувалось, що фабрика розграбована і знищена майже вщент[3].

Виробництво

[ред. | ред. код]

Джерела постачання сировини для шоколаду:

На першому етапі виготовлення шоколаду какао-боби проходять очищення, дебактерізацію та обсмажування. Потім їх відділяють від вели, подрібнюють і отримують какао-крупку, яку перетирають до утворення какао тертого. З частини какао тертого виготовляють шоколадну масу, інша використовується для отримання какао-масла.

На наступному етапі в шоколадну масу, поєднану з какао-маслом, додають молоко, цукор, лецитин для надання масі в'язкості й перемішують. Потім шоколад розливають у форми та охолоджують.[4]

Соціальна робота

[ред. | ред. код]
  • опіка над дітьми-сиротами з дитячих будинків у селах Гребениківка, Іванівка та Грунь Охтирського району;
  • придбання медичного обладнання для центральної районної лікарні;
  • підтримка колективів художньої самодіяльності районного Будинку культури та Палацу дітей та юнацтва;
  • допомоги в побудові трьох дитячих майданчиків у Тростянці;
  • фінансова допомога на придбання інструментів для Тростянецької дитячої музичної школи;
  • посадка фруктового саду біля школи № 2 у Тростянці.[джерело?]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Шоколадна фабрика "Mondelēz International". Туристичний Тростянець (укр.). 24 червня 2020. Процитовано 15 вересня 2023.
  2. ЗАТ «КРАФТ ФУДЗ УКРАЇНА» інвестує 40 мільйонів доларів США у розвиток виробничих потужностей Тростянецької шоколадної фабрики[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Загарбники використовували Тростянецьку шоколадну фабрику як склад боєприпасів. Укрінформ. 6 квітня 2022.
  4. Gazeta.ua (2 жовтня 2007). Шоколадну масу кілька разів нагрівають. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 15 вересня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]