Холодок приморський
| Холодок приморський | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Холодкові (Asparagaceae) |
| Рід: | Холодок (Asparagus) |
| Вид: | Холодок приморський (A. maritimus)
|
| Біноміальна назва | |
| Asparagus maritimus | |
| Синоніми | |
|
Asparagus amarus DC. | |
Холодок приморський[1], холодок Левіної як Asparagus levinae[2] (Asparagus maritimus) — вид рослин з родини холодкових (Asparagaceae), поширений у Марокко, південній Європі та Україні. Є видом, який перебуває під загрозою зникнення на території Запорізької області[3].
Опис[ред. | ред. код]
Це дводомний, багаторічний вид[4]. Рослина від 20 до 100 см заввишки. Пагони гіркі. Стебло трав'янисте, зелене. Квіти жовтувато-зелені, поодинокі або подвійні. Ягода червона, ≈ 6 мм в діаметрі[2][5]
Період цвітіння травень — червень[2].
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений у Марокко, південній Європі та Україні[6][7][8].
Зростає на піщаних ґрунтах біля узбережжя в Середземномор'ї[4].
В Україні вид зростає на берегах річок, на піщаних і засолених ґрунтах морських узбережжях — у Степу і Степовому Криму, розсіяно[2].
Використання[ред. | ред. код]
У деяких місцях цей вид використовується як джерело дикої їжі. Іноді культивується з насіння. Цей вид є вторинним генетичним родичем культивованої спаржі (Asparagus officinalis), тому він має потенціал для використання в якості донора генів для поліпшення врожаю, особливо для надання солестійкості та стійкості до грибкової хвороби Puccinia asparagi[4].
Загрози й охорона[ред. | ред. код]
Урбанізація та прибережний розвиток можуть стати загрозливим фактором для цього виду, враховуючи, його природне середовище існування[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Asparagus maritimus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 403. (рос.)(укр.)
- ↑ Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ а б в г Rhodes L., Maxted N. (2016). Asparagus maritimus. The IUCN. Процитовано 29.05.2020. (англ.)
- ↑ Tela Botanica. Процитовано 29.05.2020. (фр.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 29.05.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 29.05.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 29.05.2020. (англ.)
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |