Хорог

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хорог
Хоруғ
Герб
Загальний вид міста Хорог
Загальний вид міста Хорог
Основні дані
37°29′ пн. ш. 71°33′ сх. д. / 37.483° пн. ш. 71.550° сх. д. / 37.483; 71.550Координати: 37°29′ пн. ш. 71°33′ сх. д. / 37.483° пн. ш. 71.550° сх. д. / 37.483; 71.550
Країна Таджикистан
Регіон Горно-Бадахшанська автономна область
Населення 28,000 (2000)
Поштові індекси 736000
Часовий пояс UTC+6
Висота НРМ 2123 м

Хорог у Вікісховищі?

Хорог (тадж.: Хоруғ) — столиця Гірського Бадахшану в Таджикистані. Має 28 тисяч населення (перепис 2000 р.). Поблизу — кордон з Афганістаном.

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Це перше місто, з якого починається Великий Памірський тракт, неподалік від місця злиття річок Гунт і П'яндж, за 525 кілометрів від Душанбе. Поруч з містом знаходиться Пік Маяковського висота якого складає 6096 метрів над рівнем моря.

Клімат[ред.ред. код]

Територія довкола міста знаходиться у високогірній зоні, котра характеризується субарктичним кліматом, проте Хорог розташувався на дні глибокої ущелини на висоті 2200 метрів над рівнем моря, що суттєво пом'якшує його клімат. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 22.2 °C (72 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -7.2 °С (19 °F).[1]

Клімат Хорога
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 12 7 17 23 30 32 37 37 32 26 16 7 37
Середній максимум, °C −1 0 6 15 20 26 29 30 26 17 8 1 15
Середня температура, °C −6 −4 2 10 14 16 22 22 18 10 3 −3 9
Середній мінімум, °C −12 −8 −2 5 8 11 15 14 10 3 −1 −7 3
Абсолютний мінімум, °C −22 −20 −17 −2 1 7 8 6 −1 −2 −8 −22 −22
Норма опадів, мм 10 40 40 30 10 0 0 0 0 10 20 40 260
Джерело: Weatherbase

Історія[ред.ред. код]

У 19-му сторіччі, Хорог став приводом суперечки між еміром Бухари, шахом Афганістану, Росією і Великою Британією. Росіяни виявилися переможцями і приєднали терени навколо Хорогу до складу імперії. Після падіння царату у Росії і створення СРСР, Хорог стає столицею області з 1925. Радянські лідери заохочували міграцію поселенців до області з обіцянками плати, медалей і автомобілів, але без розвитку промисловості і маленької площі культивованої землі, зусилля були марними. Статус міста Хорог отримав у 1932 році.

Населення[ред.ред. код]

Станом на 2003 рік населення міста склало 30 тисяч людей. За національним складом тут переважають памірські таджики, які сповідують ісмаїлізм. У 2010 році населення Хорогу складало 28000 людей.

Транспорт[ред.ред. код]

Хорог розташований вздовж Памірського шосе, яке сполучає його з головним містом Душанбе на заході, і республікою Киргизстан на північному сході. Шосе дуже важке для проїзду в обох напрямах, особливо взимку. Хорог також має маленький аеропорт, який може приймати маленькі літаки і гелікоптери.

Культура[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

Хорог є регіональним центром управління, торгівлі, транспорту та освіти. Тут функціонує філія Університету Центральної Азії, Хорогський державний університет та Ліцей Фонду Ага-Хана (духовного лідера ісмаілітської общини). Мешканці міста на фоні інших районів Таджикистану мають високий рівень освіти.

Памірський ботанічний сад[ред.ред. код]

У східній частині Хорогу на висоті 2320 метрів над рівнем моря на терасах ріки Шахдари знаходиться Памірський ботанічний сад, який займає друге місце в світі по висоті (після ботанічного саду в Непалі), з унікальною флорою з різних куточків планети. [2]

Пам'ятки[ред.ред. код]

У 30 км від Хорогу у селищі Богев розташований археологічний комплекс Козир-Кала, який складається з фортеці з цитаделлю і залишків двух круглих храмів радіусом 11 та 9 метрів. Таємниця гори Кухілал — у 47 кілометрах від Хорогу над селищем Кухілал височіє однойменна гора — родовище знаменитого бадахшанского «лала» — благородної шпінелі, відомої також під назвою «Бадахшанську лал» і згадуваного в Худуд-ал-Аламі (982 рік), книзі «Мінералогія» Аль Біруні і в книзі Марко Поло (13 століття), який писав про те, що місцеві жителі «риють в горі Шігхінан (шугнано) і добувають там Балашов (рубіни) за царським наказом». Під час досліджень в горі Кухілал було виявлено близько 500 стародавніх виробок 8 — 11 століть. [3]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]