Хосе Луїс Кальдерон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Хосе Луїс Кальдерон
Хосе Луїс Кальдерон
Хосе Луїс Кальдерон
Особисті дані
Народження 24 жовтня 1970(1970-10-24) (53 роки)
  Ла-Плата, Аргентина
Зріст 178 см
Громадянство  Аргентина
Позиція нападник
Юнацькі клуби
?-1989 Аргентина «Камбасерес»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989–1991 Аргентина «Камбасерес» ? (?)
1992–1995 Аргентина «Естудьянтес» 139 (52)
1996–1997 Аргентина «Індепендьєнте» 41 (23)
1997–1998 Італія «Наполі» 6 (0)
1998–1999 Аргентина «Індепендьєнте» 76 (34)
2000–2001 Мексика «Америка» 43 (9)
2001–2002 Мексика «Атлас» 69 (28)
2003 Аргентина «Індепендьєнте» 7 (0)
2004–2005 Аргентина «Арсенал» (Саранді) 52 (20)
2005–2007 Аргентина «Естудьянтес» 65 (26)
2007–2008 Аргентина «Арсенал» (Саранді) 32 (9)
2008–2009 Аргентина «Естудьянтес» 34 (5)
2010 Аргентина «Архентінос Хуніорс» 18 (3)
2010 Аргентина «Камбасерес» 1 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997 Аргентина Аргентина 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Хосе Луїс Кальдерон (ісп. José Luis Calderón, нар. 24 жовтня 1970, Ла-Плата, Аргентина) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за «Естудьянтес», а також національну збірну Аргентини.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи клубу «Дефенсорес де Камбасерес», у складі якого і розпочав свою дорослу кар'єру в нижчих аргентинських лігах[1].

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Естудьянтеса», до складу якого приєднався 1992 року. Відіграв за команду з Ла Плати наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Естудьянтес», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,37 голу за гру першості.

Хосе Луїс Кальдерон з кубком Лібертадорес, 2009 рік

Згодом з 1996 року став виступати за «Індепендьєнте» (Авельянеда), за яке грав до 2003 року з перервами на недовгі виступи в Італії за «Наполі» (1997–1998) та у Мексиці за «Америку» та «Атлас» (2000–2002).

Після цього протягом 2004—2005 років виступав за «Арсенал» (Саранді). До цього моменту Кальдерон вже двічі ставав найкращим бомбардиром чемпіонату Аргентини (1995 та 1999 року) і виступав за ряд відомих команд, проте так і не мав загальнокомандних титулів. Лише з переходом у «Естудьянтес», лідером на полі якої став Хуан Себастьян Верон, а на тренерському містку — Дієго Сімеоне, Хосе Луїс зміг здобути перший трофей. У другій половині року «Естудьянтес» став чемпіоном Аргентини, а Кальдерон, зокрема, відзначився хет-триком у легендарному матчі проти принципового суперника «Естудьянтеса» — «Хімнасії Ла-Плата», який завершився перемогою з рахунком 7:0[2].

2007 року Кальдерон повернувся в клуб «Арсенал» (Саранді) і в першому ж сезоні його нова команда сенсаційно завоювала Південноамериканський кубок. Це був перший трофей в історії клубу.

Влітку 2008 року Кальдерон втретє увійшов до складу «Естудьянтеса». Клуб був близький до завоювання ще одного Південноамериканського кубка у грудні того ж року (клуб пробився у фінал міжнародних змагань вперше з 1971 року), але в додатковий час поступився за сумою двох зустрічей бразильському «Інтернасьоналу». Сам Кальдерон двічі виходив на заміну у фінальних матчах. А у 2009 році Кальдерон став частиною команди, яка завоювала Кубок Лібертадорес, хоча і не був гравцем основного складу, переважно виходячи на заміну.[3][4]

2010 року Кальдерон був близький до оголошення про завершення кар'єри, однак в останній момент був заявлений за «Архентінос Хуніорс».[5] І буквально відразу ж допоміг своєму новому клубу виграти чемпіонат Аргентини (Клаусуру) вперше за 25 років. Після перемоги в чемпіонаті Кальдерон провів ще один офіційний матч за свій перший клуб, «Дефенсорес де Камбасерес» (в якому з пенальті забив гол)[6], після чого оголосив про завершення кар'єри футболіста.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1997 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

Того ж року в складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1997 року в Болівії, де зіграв у трьох матчах групового етапу з Еквадором, Чилі і Парагваєм. Всього до кінця року провів у формі головної команди країни 5 матчів, але жодного голу так і не забив. В подальшому за збірну більше не грав, хоча і був заявлений за національну команду для участі в Кубку Америки 1999 року у Парагваї.

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Естудьянтес»: Апертура 2006
«Архентінос Хуніорс»: Клаусура 2010
«Естудьянтес»: 2009
«Арсенал» (Саранді): 2007

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Calderón, el interminable. Архів оригіналу за 1 вересня 2009. Процитовано 28 березня 2017.
  2. Caldera tuvo un sueño. Архів оригіналу за 5 жовтня 2008. Процитовано 5 жовтня 2008.
  3. 'Dejé porque no iba al Mundial'. Diario Ole. 27 грудня 2009. Архів оригіналу за 9 березня 2010.
  4. Tome la decision porque Sabella me dijo que no estaba en la lista. Eldia.com (ісп.). 28 грудня 2009. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  5. "Mi carrera amerita un final distinto". Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 4 січня 2010.
  6. Calderón se fue con el sabor del gol en la boca. Clarín (Spanish) . 8 серпня 2010. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 9 серпня 2010.

Посилання[ред. | ред. код]