Альберто Сосая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Альберто Сосая
Альберто Сосая
Альберто Сосая
Особисті дані
Народження 13 квітня 1908(1908-04-13)
  Урдінаррайн, Ентре-Ріос, Аргентина
Смерть 17 лютого 1981(1981-02-17) (72 роки)
  Ла-Плата
Громадянство Аргентина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
Аргентина «Сентраль Ентрераріано»  ? (?)
1929–1939 Аргентина «Естудьянтес» 181 (144)
1940 Уругвай «Белья Віста»  ? (?)
1940 Аргентина «Расинг» (Авельянеда) 2 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1933–1937 Аргентина Аргентина 9 (8)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
1945–1949 Аргентина «Естудьянтес»
1952–1953 Португалія «Бенфіка»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 31 березня 2012.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 31 березня 2012.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Альберто Сосая (ісп. Alberto Zozaya, нар. 13 квітня 1908, Урдінаррайн — пом. 17 лютого 1981, Ла-Плата) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника. Найкращий бомбардир чемпіонату Аргентини та автор першого голу у професійній епосі аргентинського футболу.

Виступав, зокрема, за клуб «Естудьянтес», а також національну збірну Аргентини.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Очолював, зокрема, «Естудьянтес» та «Бенфіку».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Альберто Сосая почав свою кар'єру в 1926у складі клубу «Сентраль Ентрераріано», там він швидко став основним центрфорвардом і бомбардиром команди.

Завдяки успіхам у «Ентрераріано», Сосая помітили в клубі «Естудьянтес», куди він перейшов у 1929 році, склавши одну з найзнаменитіших ліній нападу в історії аргентинського футболу разом з Енріке Гуайтою, Мануелем Феррейрою, Мігелем Лаурі та Алехандро Скопеллі[1]. Чемпіонат 1929 року «Естудіантес» завершив лише на 10-й позиції, але за кількістю голів зайняв друге місце, лише на один відставши від лідера «Хімнасії і Есгріми». У чемпіонаті 1930 року «Естудьянтес» посів друге місце, але напад клубу забив 113 голів у 33 матчах. У 1931 році, першому році після визнання професії футболіста законною, «Естудіантес» знову став другим, а Сосая з 33 м'ячами став найкращим бомбардиром чемпіонату, досі цей результат є найвищим у професійній епосі[2]. При цьому 1 липня 1931 року на 5-й хвилині гри Альберто забив перший гол у професійній епосі аргентинського футболу у ворота «Тальереса»[3].

У 1932 році напад команди розпався, Гуайта і Скопеллі поїхали до Італії, 1936 року за ними пішов Феррейра. На початок 1937 року від нападу зразка 1931 залишився лише Сосая, а «Естудьянтес» став середняком аргентинського футболу. На початку 1938 року Сосая отримав важку травму колінних зв'язок. Він спробував повернутися у футбол в «Расингу» (Авельянеда) та уругвайській «Белья Вісті», але безрезультатно, через що 1941 року Сосая завершив професійну ігрову кар'єру.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1933 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником Чемпіонату Південної Америки 1937 року в Аргентині, здобувши того року титул континентального чемпіона.

Протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни лише 9 матчів, забивши 8 голів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1945 року, очоливши тренерський штаб клубу «Естудьянтес».

На початку 50-х Сосая встав на тренерський місток португальської «Бенфіки», але провів з командою лише один сезон. Також Сосая тренував «Платенсе», «Ланус», «Хімнасію» та «Дефенсорес де Камбасерес».

Альберто Сосая помер 17 лютого 1981 року в віці 72 років у Ла-Платі. Його ім'ям названа Школа національного футболу в місті Гуалегуайчу, де Сосая виріс.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Las luces del siglo[недоступне посилання]
  2. Argentina — List of Topscorers. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
  3. Diez Años (de 1931 a 1940) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2021. Процитовано 12 лютого 2017.

Посилання[ред. | ред. код]