Перейти до вмісту

Хризоберил

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хризоберил
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураCbrl[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаBeAl₂O₄ Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 104.BA.05[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 87.2.9.1 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніяромбічна сингонія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Просторова групапросторова група Pbnmd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Твердість8,5 Редагувати інформацію у Вікіданих
Колір рисибілий Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьзолотавий (давньогрецька мова)[5],
берил[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьБразилія[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Хризоберил у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Хризоберил

Хризоберил — мінерал класу оксидів і гідрооксидів, оксид берилію і алюмінію координаційної будови.

Назва — від хризо… і грецьк. «берилос» — берилій (A.G.Werner, 1789).

Хімічна формула: BeAl2O4.

Містить (%): Al2O3 — 80,2; BeO — 19,8. Домішки: Fe2O3, TiO2, Cr2O3.

Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Кристалічна структура близька до структури олівіну. Форми виділення: таблитчасті, іноді короткопризматичні кристали з перистою штриховкою на гранях, двійники зростання і проростання, зерна. Густина 3,6-3,8. Тв. 8,5. Переважно зеленувато-жовтого, іноді коричневого, жовтого і червоного кольору (різновид олександрит — має смарагдово-зелений колір при денному і червоний, малиновий, фіолетово-червоний — при штучному освітленні; око котяче хризоберилове має хвилястий полиск). Блиск скляний. Крихкий. Прозорий. Злом нерівний до раковистого.

Поширення

[ред. | ред. код]

Зустрічається в пегматитових жилах і контактово-метасоматичних утвореннях, слюдяних сланцях, рідше в кислих магматичних породах. Супутні мінерали: берил, флюорит, апатит, топаз, гірський кришталь, фенакіт, шпінель, гранат, турмалін. Родов. Х. відомі в М'янмі, Індії, на о. Мадагаскарі, на Уралі, в Бразилії (Мінас-Жерайс), Шрі-Ланці. В Україні знайдено у Криворізькому басейні. Рідкісний мінерал. Прозорі відміни використовують у ювелірній справі.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • хризоберил бразилійський (хризоберил зеленувато-жовтого кольору з Бразилії),
  • Хризоберил зірчастий (те саме, що цимофан — різновид хризоберилу золотисто-жовтого кольору з блакитним відтінком, іноді з астеризмом; знайдений у М'янмі і на о. Цейлон),
  • хризоберил Майн Новас (жовтуватий, звичайно непрозорий хризоберил з родовища Мінас-Новас, Бразилія),
  • хризоберил східний (жовтувато-зелений корунд),
  • хризоберил уральський (зайва назва олександриту),
  • «Хризоберил Хоуп» — хризоберил з огранкою, яка надіє йому схожості з діамантом, зберігається в Англії;
  • хризоберил хризолітовий (хризоберил яскравого зеленувато-жовтого до яскравого жовто-зеленого кольору),
  • хризоберил цейлонський (темно-зелений хризоберил з острова Шрі Ланка).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]