Шпінель

Шпінель
октаедричні кристали шпінелі
Загальні відомості
Клас мінералу	оксиди і гідроксиди
Генезис	пневматолітовий, гідротермальний
Хімічна формула	(Fe,Mg,Cr)Al2O4
Ідентифікація
Колір	прозорий, рожевий, червоний, зелений, чорний
Форма кристалів	октаедричного габітусу
Сингонія	кубічна сингонія, гексоктаедричний вид
Спайність	недосконала по (111)
Злам	раковистий до напівраковистого
Твердість за шкалою Мооса	8, домішки знижують до 7
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий до непрозорого
Колір риски	нема
Питома вага	3,1-4,1
Розчинність	погано розчиняється в концентрованій сірчаній кислоті
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення	1,718-1,75
Інші властивості
Хімічні властивості	стійкий в гіпергенних умовах
Подібні мінерали	гранат, корунд

Шпінель — мінерал класу оксидів і гідроксидів, складний оксид алюмінію і магнію. Назва – від лат. spinella – невеликий шип – за гострокутною формою кристалу (G.Agricola, 1546). Син. – балас-рубін, бале-рубін, магнезіошпінель.

Загальна характеристика

Поширений мінерал контактово-метасоматичних утворень; оксид магнію та алюмінію координаційної будови. Формула: MgAl₂O₄. Містить: MgO — 28,2 %; Al₂O₃ — 71,8 %. Домішки FeО, Fe₂O₃, ZnO, MnO, Mn₂O₃, Cr₂O₃, TiO₂ та інш.

Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристалічна структура координаційна, високосиметрична. Утворює октаедричні рідше додекаедричні та кубічні кристали. Характерні сплющені двійники по (111) – шпінелевий закон, рідше двійники проростання, шестерники внаслідок повторного двійникування. Густина 3,5-4,1. Тв. 7,5-8,0. Домішки хромофорів зумовлюють оранжеве, червонувато-буре, коричневе забарвлення. Безбарвна шпінель трапляється рідко. Блиск скляний. Порошок білий. Риси біла. Ізотропна.

3-D модель структури шпінелі

Генезис і родовища

Шпінель - типовий мінерал контактово-метасоматичних утворень, який виникає в пневматолітових і гідротермальних умовах на контакті з вапняками. Рідше вона спостерігається в магматичних породах, як продукт безпосередньої кристалізації з магматичного розплаву, а інколи — в метаморфічних породах. Для шпінелі характерна асоціація з магнетитом, хондродитом, везувіаном, піроксенами, гранатами, хлоритами тощо. Накопичується у розсипах.

Розповсюдження: Арґено (Вехр. Гарона, Франція), Екер (Швеція), Мустіо-Карьяа (Фінляндія), Ратнапура (Шрі-Ланка), Могок (Верх. М’янма), Кухілал (Памір).

На території України шпінель зустрічається як акцесорний мінерал у вивержених породах Українського кристалічного щита і Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди в Закарпатті.

Галерея

• 

  Октаедричні кристали червоної шпінелі на друзі молочного кальциту, родовище Люк Єн, В'єтнам

• 

  Жеода червоної шпінелі, родовище Люк Єн, В'єтнам

• 

  Кристал темно-фіолетової шпінелі, Китай

• 

  Кристал темно-голубої шпінелі на кальцитовій підложниці, Пакистан

Різновиди

Розрізняють:

• Ш. альмандинову (1. Застаріла назва Ш. червоного кольору; 2. Торговельна назва благородної відміни Ш. фіолетового кольору),
• Ш. арізонська (темно-червоний піроп з Арізони, США),
• Ш. бірманська (коштовний різновид Ш. червоного кольору з М’янми),
• Ш. благородна (прозорий різновид Ш.. забарвлений у червоний, рожевий, зелений, синій, фіолетовий колір, який використовують для ювелірних виробів),
• Ш. ванадієва (кульсоніт – магнетит ванадіїстий),
• ганошпінель (різновид шпінелі з о. Шрі Ланка, в якому магній заміщений цинком),
• Ш. гіацинтова (жовтий або оранжево-червоний різновид Ш., який використовують для ювелірних виробів; син. – рубіцел),
• Ш. ґранатова (благородна Ш. фіолетового кольору),
• Ш. залізиста, ферошпінель (1. Різновид Ш. що містить до 10 % FeO; 2. Герциніт залізний; 3. Плеонаст),
• Ш. залізисто-титаниста (зайва назва ульвошпінелі),
• Ш. залізисто-хромова (зайва назва пікотиту),
• Ш. залізна (різновид Ш. із Златоуста, Урал, що містить 14,77% Fe₂O₃)), Ш. залізо-залізиста (різновид Ш. з родов. Велс, Франція, що містить 13,6 % FeO і 10,72 % Fe₂O₃),
• . залізо-магнезіальна (плеонаст або цейлоніт – різновид шпінелі, який містить до 22% FeO),
• Ш. зелена (різновид Ш., забарвлений оксидами хрому в зелений колір),
• Ш. зірчаста (шпінель з астеризмом у вигляді чотирикутної зірки),
• Ш. кандійська (зайва назва альмандину з о-ва Шрі Ланка),
• Ш. лужна (Ш. з родов. Манасьє, Швеція, яка містить 1,38 % Na₂O i 1,31 % K₂O),
• Ш. магніїста (Ш. звичайного складу з невеликим вмістом заліза, іноді хрому, колір світло-червоний, прозора або напівпрозора, густина 3,63-3,71),
• Ш. магніїсто-цинковиста (магніїста Ш., яка містить до 18 % ZnO),
• Ш. манґаниста (1. Ґалаксит. 2. Якобсит.),
• Ш. нікелева (штучний мінерал складу NiAl₂O₄),
• Ш. оранжево-червона (різновид Ш. забарвлений в оранжево-червоний колір),
• Ш. оцтова (зайва назва Ш. червоно-жовтого кольору),
• Ш. полум’яна (зайва назва Ш. яскравого оранжево-червоного кольору),
• Ш. пурпурна (темно-червоно-фіолетова шпінель), шпінель-рубін (Ш. темно-червоного кольору),
• Ш. рубінова (1. Коштовна Ш. світло-червоного або криваво-червоного кольору; 2. Торговельна назва червоної Ш. благородної; син. – балас-рубін),
• Ш. сапфірова (синя Ш.),
• Ш. селенова (зайва назва тиреліту – селеніду міді, кобальту та нікелю),
• Ш. синя (гаюїн), Ш. талькова (Ш. магніїста),
• Ш. титанова (ульвошпінель або ульвіт), тіошпінелі (сульфіди з структурою шпінелі),
• хлорошпінель (різновид шпінелі, в якій частина Al₂O₃ на 9-15% заміщена Fe₃O₄, a MgO на 0,3-0,6% CuO),
• Ш. хризолітова (Ш. світлого зеленувато-жовтого до світло-жовтого кольору),
• Ш. хромиста, хромцейлоніт (пікотит),
• Ш. хромова (різновид Ш., який містить значну кількість хрому, що заміщує алюміній, за складом є проміжною між власне Ш. і хромітом),
• Ш. цейлонська (торгова назва ґранату з о. Шрі-Ланка),
• Ш. цинкова (ґаніт),
• Ш. цирконова (штучна Ш. голубого кольору),
• Ш. червона (Ш. рубінова), Ш. чорна (герциніт),
• Ш. штучна (синтетична сполука, яка за складом відповідає Ш.).

Див. також

• Кристалохімічна класифікація мінералів
• Шпінелі

Джерела

• Курс Мінералогії: В 2-х ч. Частина 2: Опис мінералів / За ред. Є. К. Лазаренка. — Львів: «вид-во Львівського ун-ту», 1959.
• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.