Шпінель
| Шпінель | |
|---|---|
 октаедричні кристали шпінелі | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Spl[2] |
| Хімічна формула | (Fe,Mg,Cr)Al2O4 |
| Клас мінералу | оксиди і гідроксиди |
| Nickel-Strunz 10 | 4.BB.05[3] |
| Dana 8 | 7.2.1.1 |
| Генезис | пневматолітовий, гідротермальний |
| Ідентифікація | |
| Колір | прозорий, рожевий, червоний, зелений, чорний |
| Форма кристалів | октаедричного габітусу |
| Сингонія | кубічна сингонія, гексоктаедричний вид |
| Просторова група | кристалографічна група 227d[4] |
| Спайність | недосконала по (111) |
| Злам | раковистий до напівраковистого |
| Твердість | 8, домішки знижують до 7 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | прозорий до непрозорого |
| Колір риси | нема |
| Густина | 3,1-4,1 |
| Розчинність | погано розчиняється в концентрованій сірчаній кислоті |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | 1,718-1,75 |
| Інші характеристики | |
| Хімічні властивості | стійкий в гіпергенних умовах |
| Подібні мінерали | гранат, корунд |
| Названо на честь | Колючки (латина)[5] |
 Шпінель у Вікісховищі | |
Шпінель — мінерал класу оксидів і гідроксидів, складний оксид алюмінію і магнію. Назва — від лат. spinella — невеликий шип — за гострокутною формою кристалу (G.Agricola, 1546). Інші назви: балас-рубін, бале-рубін, магнезіошпінель.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Поширений мінерал контактово-метасоматичних утворень; оксид магнію та алюмінію координаційної будови. Хімічна формула: MgAl2O4. Містить: MgO — 28,2 %; Al2O3 — 71,8 %. Домішки FeО, Fe2O3, ZnO, MnO, Mn2O3, Cr2O3, TiO2 та інш.
3-D модель структури шпінелі
Кристалічна структура шпінелі
Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристалічна структура координаційна, високосиметрична. Утворює октаедричні рідше додекаедричні та кубічні кристали. Характерні сплющені двійники по (111) — шпінелевий закон, рідше двійники проростання, шестерники внаслідок повторного двійникування. Густина 3,5-4,1. Тв. 7,5-8,0. Домішки хромофорів зумовлюють оранжеве, червонувато-буре, коричневе забарвлення. Безбарвна шпінель трапляється рідко. Блиск скляний. Порошок білий. Риси біла. Ізотропна.
Жеода червоної шпінелі, родовище Люк Єн, В'єтнам
Кристал темно-фіолетової шпінелі, Китай
Кристал темно-блакитної шпінелі на кальцитовій підложниці, Пакистан
.jpg)
.jpg)
Генезис і родовища[ред. | ред. код]
Шпінель — типовий мінерал контактово-метасоматичних утворень, який виникає в пневматолітових і гідротермальних умовах на контакті з вапняками. Рідше вона спостерігається в магматичних породах, як продукт безпосередньої кристалізації з магматичного розплаву, а інколи — в метаморфічних породах. Для шпінелі характерна асоціація з магнетитом, хондродитом, везувіаном, піроксенами, гранатами, хлоритами тощо. Накопичується у розсипах.
Розповсюдження: Арґено (Вехр. Гарона, Франція), Екер (Швеція), Мустіо-Карьяа (Фінляндія), Ратнапура (Шрі-Ланка), Могок (Верх. М'янма), Кухілал (Памір).
На території України шпінель зустрічається як акцесорний мінерал у вивержених породах Українського кристалічного щита і Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди в Закарпатті.
Використання[ред. | ред. код]
Куленепробивне скло[ред. | ред. код]
Інженерами дослідницької лабораторії ВМС США була розроблена технологія виготовлення куленепробивного скла зі шпінелю. На противагу традиційному куленепробивному склу, яке складається з декількох шарів різних матеріалів, дана технологія дозволяє виготовляти «скло» довільної форми. Серед інших переваг матеріалу — менша вага, здатність пропускати промені в інфрачервоному діапазоні. Новий матеріал може бути використаний для виготовлення тривких до подряпин екранів смартфонів, об'єктивів камер, захисного скла на військовій техніці[6][7][8].
Створена технологія включає методи очищення та промислового виготовлення листів шпінелю, який видобувається в різних кольорах і відтінках. Він обробляється за допомогою технології спікання, коли для формування матеріалу застосовується гарячий прес. У попередні спроби застосування методу спікання для виготовлення шпінелю не вдавалось досягти необхідної прозорості готового скла[9].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Agricola G. De veteribus et novis metallis libri duo — 1546.
- ↑ ВМС США створили матеріал, який обіцяє революцію у виробництві дисплеїв. Військова панорама. 4 травня 2015. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.
- ↑ Kyra Wiens (23 квітня 2015). Transparent Armor from NRL; Spinel Could Also Ruggedize Your Smart Phone. US Naval Research Laboratory. Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 5 травня 2015.
- ↑ Kelsey D. Atherton (24 квітня 2015). Navy Makes Armor Clear As Clay. Popular Science.
- ↑ ВМС США створили новий прозорий захисний матеріал. Військова панорама. 5 серпня 2015. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 серпня 2015.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Шпінель // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Шпінель // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Курс мінералогії. У 2 ч. Ч. 2. Опис мінералів / за ред. Є. К. Лазаренка. — Львів : «Вид-во Львівського ун-ту», 1959.
