Шпінель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шпінель
Spinel2.jpg
октаедричні кристали шпінелі
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][2][3]
Хімічна формула (Fe,Mg,Cr)Al2O4
Клас мінералу оксиди і гідроксиди
Nickel-Strunz 10 4.BB.05[4]
Dana 8 7.2.1.1
Генезис пневматолітовий, гідротермальний
Ідентифікація
Колір прозорий, рожевий, червоний, зелений, чорний
Форма кристалів октаедричного габітусу
Сингонія кубічна сингонія, гексоктаедричний вид
Просторова група space group 227d[5]
Спайність недосконала по (111)
Злам раковистий до напівраковистого
Твердість 8, домішки знижують до 7
Блиск скляний
Прозорість прозорий до непрозорого
Колір риси нема
Питома вага 3,1-4,1
Розчинність погано розчиняється в концентрованій сірчаній кислоті
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення 1,718-1,75
Інші характеристики
Хімічні властивості стійкий в гіпергенних умовах
Подібні мінерали гранат, корунд
Названо на честь Колючки[6]
CMNS: Шпінель на Вікісховищі

Шпінель — мінерал класу оксидів і гідроксидів, складний оксид алюмінію і магнію. Назва — від лат. spinella — невеликий шип — за гострокутною формою кристалу (G.Agricola, 1546). Інші назви:  балас-рубін, бале-рубін, магнезіошпінель.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Поширений мінерал контактово-метасоматичних утворень; оксид магнію та алюмінію координаційної будови. Хімічна формула: MgAl2O4. Містить: MgO — 28,2 %; Al2O3 — 71,8 %. Домішки FeО, Fe2O3, ZnO, MnO, Mn2O3, Cr2O3, TiO2 та інш.

Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристалічна структура координаційна, високосиметрична. Утворює октаедричні рідше додекаедричні та кубічні кристали. Характерні сплющені двійники по (111) — шпінелевий закон, рідше двійники проростання, шестерники внаслідок повторного двійникування. Густина 3,5-4,1. Тв. 7,5-8,0. Домішки хромофорів зумовлюють оранжеве, червонувато-буре, коричневе забарвлення. Безбарвна шпінель трапляється рідко. Блиск скляний. Порошок білий. Риси біла. Ізотропна.

Генезис і родовища[ред. | ред. код]

Шпінель — типовий мінерал контактово-метасоматичних утворень, який виникає в пневматолітових і гідротермальних умовах на контакті з вапняками. Рідше вона спостерігається в магматичних породах, як продукт безпосередньої кристалізації з магматичного розплаву, а інколи — в метаморфічних породах. Для шпінелі характерна асоціація з магнетитом, хондродитом, везувіаном, піроксенами, гранатами, хлоритами тощо. Накопичується у розсипах.

Розповсюдження: Арґено (Вехр. Гарона, Франція), Екер (Швеція), Мустіо-Карьяа (Фінляндія), Ратнапура (Шрі-Ланка), Могок (Верх. М'янма), Кухілал (Памір).

На території України шпінель зустрічається як акцесорний мінерал у вивержених породах Українського кристалічного щита і Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди в Закарпатті.

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • Шпінель альмандинову
    1. Застаріла назва шпінелю червоного кольору;
    2. Торговельна назва благородної відміни шпінелю фіолетового кольору,
  • Шпінель аризонська (темно-червоний піроп з Аризони, США),
  • Шпінель бірманська (коштовний різновид шпінелю червоного кольору з М'янми),
  • Шпінель благородна (прозорий різновид шпінелю. забарвлений у червоний, рожевий, зелений, синій, фіолетовий колір, який використовують для ювелірних виробів),
  • Шпінель ванадієва (кульсоніт — магнетит ванадіїстий),
  • ганошпінель (різновид шпінелі з о. Шрі Ланка, в якому магній заміщений цинком),
  • Шпінель гіацинтова (жовтий або оранжево-червоний різновид шпінелю, який використовують для ювелірних виробів; син. — рубіцел),
  • Шпінель ґранатова (благородна шпінелю фіолетового кольору),
  • Шпінель залізиста, ферошпінель
    1. Різновид шпінелю що містить до 10 % FeO;
    2. Герциніт залізний;
    3. Плеонаст,
  • Шпінель залізисто-титаниста (зайва назва ульвошпінелі),
  • Шпінель залізисто-хромова (зайва назва пікотиту),
  • Шпінель залізна (різновид шпінелю із Златоуста, Урал, що містить 14,77 % Fe2O3)), шпінелю залізо-залізиста (різновид шпінелю з родов. Велс, Франція, що містить 13,6 % FeO і 10,72 % Fe2O3),
  • Шпінель залізо-магнезіальна (плеонаст або цейлоніт — різновид шпінелі, який містить до 22 % FeO),
  • Шпінель зелена (різновид шпінелю, забарвлений оксидами хрому в зелений колір),
  • Шпінель зірчаста (шпінель з астеризмом у вигляді чотирикутної зірки),
  • Шпінель кандійська (зайва назва альмандину з о-ва Шрі Ланка),
  • Шпінель лужна (шпінель з родов. Манасьє, Швеція, яка містить 1,38 % Na2O i 1,31 % K2O),
  • Шпінель магніїста (шпінель звичайного складу з невеликим вмістом заліза, іноді хрому, колір світло-червоний, прозора або напівпрозора, густина 3,63-3,71),
  • Шпінель магніїсто-цинковиста (магніїста шпінелю, яка містить до 18 % ZnO),
  • Шпінель манґаниста
    1. Ґалаксит.
    2. Якобсит.,
  • Шпінель нікелева (штучний мінерал складу NiAl2O4),
  • Шпінель оранжево-червона (різновид шпінелю забарвлений в оранжево-червоний колір),
  • Шпінель оцтова (зайва назва шпінелю червоно-жовтого кольору),
  • Шпінель полум'яна (зайва назва шпінелю яскравого оранжево-червоного кольору),
  • Шпінель пурпурна (темно-червоно-фіолетова шпінель), шпінель-рубін (шпінель темно-червоного кольору),
  • Шпінель рубінова
    1. Коштовна шпінель світло-червоного або криваво-червоного кольору;
    2. Торговельна назва червоної шпінелі благородної; син. — балас-рубін,
  • Шпінель сапфірова (синя шпінель),
  • Шпінель селенова (зайва назва тиреліту — селеніду міді, кобальту та нікелю),
  • Шпінель синя (гаюїн), шпінель талькова (шпінель магніїста),
  • Шпінель титанова (ульвошпінель або ульвіт), тіошпінелі (сульфіди з структурою шпінелі),
  • хлорошпінель (різновид шпінелі, в якій частина Al2O3 на 9-15 % заміщена Fe3O4, a MgO на 0,3-0,6 % CuO),
  • Шпінель хризолітова (шпінелю світлого зеленувато-жовтого до світло-жовтого кольору),
  • Шпінель хромиста, хромцейлоніт (пікотит),
  • Шпінель хромова (різновид шпінелю, який містить значну кількість хрому, що заміщує алюміній, за складом є проміжною між власне шпінелю і хромітом),
  • Шпінель цейлонська (торгова назва ґранату з о. Шрі-Ланка),
  • Шпінель цинкова (ґаніт),
  • Шпінель цирконова (штучна шпінелю блакитного кольору),
  • Шпінель червона (шпінелю рубінова), шпінелю чорна (герциніт),
  • Шпінель штучна (синтетична сполука, яка за складом відповідає шпінелю).

Використання[ред. | ред. код]

Куленепробивне скло[ред. | ред. код]

Інженерами дослідницької лабораторії ВМС США була розроблена технологія виготовлення куленепробивного скла зі шпінелю. На противагу традиційному куленепробивному склу, яке складається з декількох шарів різних матеріалів, дана технологія дозволяє виготовляти «скло» довільної форми. Серед інших переваг матеріалу — менша вага, здатність пропускати промені в інфрачервоному діапазоні. Новий матеріал може бути використаний для виготовлення тривких до подряпин екранів смартфонів, об'єктивів камер, захисного скла на військовій техніці[7][8][9].

Створена технологія включає методи очищення та промислового виготовлення листів шпінелю, який видобувається в різних кольорах і відтінках. Він обробляється за допомогою технології спікання, коли для формування матеріалу застосовується гарячий прес. У попередні спроби застосування методу спікання для виготовлення шпінелю не вдавалось досягти необхідної прозорості готового скла[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]