Перейти до вмісту

Хрущ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Хрущ
Хрущ травневий (Melolontha melolontha (Linnaeus, 1758)
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Клас:Комахи (Insecta)
Підклас:Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:Новокрилі (Neoptera)
Надряд:Голометабола (Holometabola)
Ряд:Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд:Всеїдні жуки (Polyphaga)
Родина:Пластинчастовусі (Scarabaeidae Latreille, 1802)
Підродина:Хрущі (Melolonthinae Samouelle, 1819)
Рід:Хрущ (Melolontha)
Fabricius, 1775
Посилання
Вікісховище:Melolontha
EOL:2924495
NCBI:7060
Fossilworks:209608

Хрущ (Melolontha Fabricius, 1775) рід твердокрилих комах з родини пластинчастовусі. В Європі трапляється 6 видів: Melolontha albida Frivaldszky 1835, Melolontha hippocastani Fabricius 1801, Melolontha melolontha Linnaeus 1758, Melolontha papposa Illiger 1803, Melolontha pectoralis Megerle 1812, Melolontha taygetana Rey 1999. В Україні поширений вид Хрущ травневий (Melolontha melolontha).

Довжина тіла досягає від 5 до 30 мм, розмах крил не перевищує 4 см. Представники роду характеризуються досить великими розмірами до 31,5 мм, опуклим довгасто-овальним або ширшим овальним тілом, чорного або червоно-бурого забарвлення, здебільшого з червоно-бурими або жовто-бурими надкрилами, іноді зі слабким зеленуватим відливом на голові та передньоспинці, на боках 1-5 черевних стернітів з білими трикутними плямами[1] з дрібних густих волосків, здебільшого великими й різкими, рідше - маленькими й не різкими. Тіло в густому невеликому або дрібному пунктируванні і дрібних прилеглих волосках або волосоподібних лусочках білуватого, жовтуватого або сіруватого забарвлення, завжди більш-менш густих (у екземплярів, що нещодавно вийшли з лялечки), іноді дуже густих, що приховують основне тло; голова і передньоспинка зазвичай вкриті більш довгими стирчалими волосками, здебільшого згущеними у поздовжні смуги; підкрила також нерідко мають розсіяні довгі стирчасті волоски. Останній членик щелепних щупиків подовжений, до вершини загострений, злегка вигнутий, зверху з вдавленням. Вусики 10-членикові з подовженим 3-м члеником, у самця з великою сильно зігнутою булавою, що складається з 7 однакових пластинок.

Щиток великий, напівовальний, гладкий, блискучий, іноді в більш-менш густому пунктируванні та дрібних волосках або лусочках. Надкрила подовжено-овальні, з 5 вузькими доволі сильними або слабкими ребрами, в проміжках у густому дрібному пунктирі та зморшках. Пігідій великий, похилий, трикутний або притуплений, витягнутий у відросток. У самців останній завжди краще розвинений, довгий, у самки завжди коротший.

Груди в густих і довгих жовтих волосках. Черевце, крім звичайних дрібних прилеглих волосків і лусочок, вкрите численними або рідкісними довгими волосками, іноді без них. Ноги вкриті волосками, на стегнах довшими. Передні гомілки зовні з 2, рідше з 3 зубцями.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]
Личинка Хруща травневого західного

Личинки хрущів травневих відносяться до личинок гіпогнатного типу, з товстим, перегнутим на нижній бік тілом і трьома парами ніг. Голова блідо-жовтого, буро-жовтого або буро-червоного кольору, округла велика. Генерація 3-5 річна. Личинки живуть у ґрунті та харчуються корінням різних трав'янистих і деревних рослин, без вузької харчової спеціалізації.

Лялечка завжди в колисці, розміщеній у ґрунті на глибині 30-50 см. Належить до типу вільних лялечок. За формою схожа на дорослого жука, але має короткі крила, голова підігнута під груди. Забарвлення жовтувате. Фаза лялечки від 2 тижнів до місяця. Жук, що вийшов з лялечки восени або наприкінці літа, залишається в колисці до наступної весни.

Імаго харчуються листям деревної та чагарникової рослинності.

Поширення та різноманіття

[ред. | ред. код]

Види роду зустрічаються в Палеарктиці та Орієнтальній області. Описано понад 60 видів, більшість яких населяють території від Гімалаїв до Японії та Індокитаю.[2]

Найстарший викопний представник роду Melolontha greithiana Heer 1847 датується олігоценом (33-23 млн років тому) та знайдений у вугільній шахті Грейт у кантоні Во в Швейцарії[3].

Хрущ і людина

[ред. | ред. код]
Курчата у господарстві їдять хруща, картина Карла Ютца.

Окремі види часто завдають шкоди сільському господарству, бо поїдають багато листя молодих дерев, личинки хрущів (хробаки) поїдають бульби картоплі.

Використовується низка методів біологічної та хімічної боротьби з личинками хрущів.[4]

Деякі види перебувають під охороною.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Определитель вредных и полезных насекомых и клещей технических культур в СССР / В. С. Великань, В. Б. Голуб, Е. Л. Гурьева и др.; Сост. Л. М. Копанева. — Л. : Колос, 1981. — С. 93. — 30000 прим.
  2. Li, Chun-Lin; Yang, Ping-Shih; Wang, Chuan-Chan (1 травня 2010). Revision of the Melolontha guttigera Group (Coleoptera: Scarabaeidae) with a Key and an Annotated Checklist of the East and South-East Asian Melolontha Groups. Annals of the Entomological Society of America (англ.). Т. 103, № 3. с. 341—359. doi:10.1603/AN09088. ISSN 1938-2901. Процитовано 20 грудня 2024.
  3. Frank-Thorsten Krell. Catalogue of fossil Scarabaeoidea (Coleoptera: Polyphaga) of the Mesozoic and Tertiary. [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.] Version 2007. DMNS Technical Report 2007-8(англ.)
  4. Woreta, Danuta (2015). Control of cockchafer Melolontha spp. grubs – a review of methods. Folia Forestalia Polonica. 57 (1). doi:10.1515/ffp-2015-0005. ISSN 2199-5907.

Посилання

[ред. | ред. код]