Худиківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Худиківці
Церква Святої Параскевії
Церква Святої Параскевії
Церква Святої Параскевії
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Мельнице-Подільська селищна громада
Основні дані
Населення ▼ 632 (2014)
Територія 3.047 км²
Густота населення 227.77 осіб/км²
Поштовий індекс 48751
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°36′49″ пн. ш. 26°08′03″ сх. д. / 48.61361° пн. ш. 26.13417° сх. д. / 48.61361; 26.13417Координати: 48°36′49″ пн. ш. 26°08′03″ сх. д. / 48.61361° пн. ш. 26.13417° сх. д. / 48.61361; 26.13417
Середня висота
над рівнем моря 		174 м
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру 		30 км
Найближча залізнична станція Іване-Пусте
Відстань до
залізничної станції 		3 км
Місцева влада
Адреса ради 48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1
Карта
Худиківці. Карта розташування: Україна
Худиківці
Худиківці
Худиківці. Карта розташування: Тернопільська область
Худиківці
Худиківці
Мапа
Мапа

CMNS: Худиківці у Вікісховищі

Худи́ківці — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади[1].

Населення — 632 особи (2014).

На околиці села є Худиківське відслонення нижньокрейдових відкладів.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на відстані 376 км від Києва, 111 км — від обласного центру міста Тернополя та 21 км від міста Борщів.

До села приєднаний хутір Колонія, належав хутір Під Лісом. Хутір Колонія розташований за 2 км на північ від села. У березні 1949 року на хуторі було 17 дворів (68 осіб); у лютому 1952 р. – 13 дворів (62 особи). Хутір був залишений для обслуговування тваринницької ферми колгоспу.

Під Лісом — хутір, приєднаний до села Худиківці. Розташований за 4 км на північ від нього. У 1951 році на хуторі було 2 двори (6 осіб); тоді ж хутір вилучений із облікових даних у зв’язку з переселенням жителів у Худиківці.

Історія[ред. | ред. код]

На території села знайдено кістки мамонта, залишки давніх городищ та поховань.

Відоме з 15 століття. Перша письмова згадка – 1410 рік. М. Крищук пов'язує назву села з прізвищем Худик (Худиковський)[2].

Протягом 19 століття і до початку Другої світової війни селом володіли графи Лянцкоронські. Селяни здавна займалися переважно землеробством і тваринництвом.

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

Під час повеней 1941 і 2008 село було практично повністю затоплене.

До 2015 було центром Худиківської сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[3].

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1810 518 —
1900 1072 +106.9%
1910 1003 −6.4%
1921 1012 +0.9%
1931 1163 +14.9%
1989 808 −30.5%
2001 691 −14.5%
2007 689 −0.3%

У 1810 році в селі було 108 родин, 103 житлових будинки і 511 мешканців[4].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 808 осіб, з яких 348 чоловіків та 460 жінок[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 691 особа[6].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Відсоток
українська 99,14 %
російська 0,72 %
молдовська 0,14 %

Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Худиківцях:

  • а-ціба («уживають, щоб відігнати собаку»),
  • билинь («коротка частина ціпа, якою молотять»),
  • біль («білий гриб; біляк»),
  • бодляк («будяк»),
  • бохончик, бохонец («буханець хліба»),
  • бубнист, бубніст («бубняр»),
  • бунт («кілька низок (шарів) тютюну, зв'язаних докупи»),
  • бусько («лелека»),
  • возівня («приміщення для воза»),
  • галимбец («молочний суп із кукурудзяного борошна»),
  • галунка («крашанка»),
  • головка («маточина; середня частина колеса»),
  • горн («комин печі у хаті»),
  • ґарґоню («жоржина»),
  • добинька («довбня; колода, на якій рубають дрова»),
  • замисник («полиця для посуду; мисник»),
  • кантапуня («рогатка»),
  • каравишня («сорт великих вишень»),
  • кічка («передня чи задня частина воза»),
  • корито («ночви»),
  • коцювилно («держак»),
  • лівак («шульга»),
  • марциз («нарцис»),
  • під («горище над хатою»),
  • повонея («півонія»),
  • постіль («ліжко»),
  • прунькє («сорт великих червоних слив»),
  • таркатий («рябий, плямистий, про бика чи корову»),
  • трачиня («тирса»),
  • трепета («осика»),
  • трунво («труна»),
  • цвігай («ситник, оситняк»),
  • цимбаліста («той, хто грає на цимбалах»),
  • шараґі («козел для різання дров»),
  • швара («низка тютюну»).

Економіка[ред. | ред. код]

У селі є торговельний заклад.

1880 року у власності поміщика було: орної землі – 427, луків і городів – 232, пасовиськ – 29, лісів – 79 морґів. У власності селян: орної землі – 713, луків і городів – 123, пасовиськ – 25 морґів.

Відомо, що 1925 року працював млин власника Можема Шехтера.

Освіта[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., бібліотека.

Перша школа збудована у 1880 році, нині у цьому приміщенні функціонує сільська рада.

Культура[ред. | ред. код]

У 2002 році під час пожежі згорів сільський клуб.

Худиківці здавна славилися вишивками й ткацтвом.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У селі є ФАП.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква святої Параскеви Терновської (1702), капличка (1998).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), встановлено пам'ятний хрест воякам УПА (1992).

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

  • Церква Святої Параскевії (1702 р)
    Церква Святої Параскевії (1702 р)
  • Пам'ятний знак з нагоди 2000 - ліття Різдва Христового
    Пам'ятний знак з нагоди 2000 - ліття Різдва Христового
  • Кам'яна будівля в центрі
    Кам'яна будівля в центрі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 176.
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. ↑ Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
  5. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. ↑ Дацко О. Берник Мирон Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 116. — ISBN 966-528-197-6.

Джерела[ред. | ред. код]

У Вікісловнику є сторінка Худиківці.
Смт
Села
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Худиківці&oldid=41312356