Латківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Латківці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський
Рада/громада Урожайнівська сільська рада
Код КОАТУУ 6120888304
Основні дані
Населення 322
Територія 1.361 км²
Густота населення 236.59 осіб/км²
Поштовий індекс 48755
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°33′18″ пн. ш. 26°16′51″ сх. д. / 48.55500° пн. ш. 26.28083° сх. д. / 48.55500; 26.28083Координати: 48°33′18″ пн. ш. 26°16′51″ сх. д. / 48.55500° пн. ш. 26.28083° сх. д. / 48.55500; 26.28083
Середня висота
над рівнем моря
196 м
Водойми Дзван
Відстань до
районного центру
6 км
Найближча залізнична станція Тересин
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 48755, с.Урожайне
Карта
Латківці. Карта розташування: Україна
Латківці
Латківці
Латківці. Карта розташування: Тернопільська область
Латківці
Латківці
Locator Dot2.gif
Розташування села Латківці

Ла́тківці — село Борщівського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дзван, на південному сході району.

Входило до Урожайнівської сільради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

Населення — 322 особи (2001).

У Латківцях здавна розвинені різьбярство та вишивання.

Географія[ред.ред. код]

Село розташоване на відстані 371 км від Києва, 121 км — від обласного центру міста Тернополя та 32 км від районного центру міста Борщів.

Історія[ред.ред. код]

Поблизу села Латківці виявлено археологічні пам'ятки дворової та міської дворової культури.

Перша писемна згадка — 1570.

2 жовтня 1656 р. король Ян ІІ Казимир надав вінницькому старості (майбутньому брацлавському воєводі) Анджею Потоцькому села Дзвиняч, Звенигород, Вовківці, Латківці, Бабинці, Трубчин на Поділлі, також належні батьку Гряду, Сєцехів, Волю Брюховецьку в Львівській землі, які пізніше були «доживоттям» дружини.[1]

1669 у Латківцях збудовано бульбан, який 1678 зруйнували турки.

На початку 19 століття селом володіла графиня Катерина Коссаковська.

Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа», «Відродження», кооператива.

Населення[ред.ред. код]

У 1810 році в селі було 46 родин, 57 житлових будинків і 213 мешканців[2].

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,69
російська 0,31

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церква святого Михаїла (1785, мурована). Нині діє (УГКЦ).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Антофійчук Володимир Іванович — український літературознавець, культуролог, педагог,
  • А. Бурлака — громадський діяч,
  • О. Гавриш-Сікорська, С. Наконечний, П. Сікорський — різьбярі,
  • Т. Гошко — освітній діяч, меценат,
  • І. Копран — автор спогадів із життя першопоселенців Канади,
  • І. Сирота — військовик.

Працювали, проживали[ред.ред. код]

Пастирював поет, філолог, етнограф отець Іван Вагилевич, працювала Герой соціалістичної праці М. Стрільчук, археологічні дослідження проводив Олег Кандиба-Ольжич.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983.– Tom XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 625—831 (пол.) s. 773
  2. Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область

Література[ред.ред. код]