Горошова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Горошова
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський
Рада/громада Горошівська сільська рада
Код КОАТУУ 6120882501
Locator Dot2.gif
Розташування села Горошова
Основні дані
Населення 1 891
Територія 5.679 км²
Густота населення 332.98 осіб/км²
Поштовий індекс 48756
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°32′42″ пн. ш. 26°06′15″ сх. д. / 48.54500° пн. ш. 26.10417° сх. д. / 48.54500; 26.10417Координати: 48°32′42″ пн. ш. 26°06′15″ сх. д. / 48.54500° пн. ш. 26.10417° сх. д. / 48.54500; 26.10417
Середня висота
над рівнем моря
145 м
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру
48 км
Найближча залізнична станція Іване-Пусте
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради 48756, с. Горошова
Сільський голова Затолочна Марія Васильівна [1]
Карта
Горошова is located in Україна
Горошова
Горошова
Горошова is located in Тернопільська область
Горошова
Горошова

Горошова́ — село в Борщівському районі Тернопільської області (Україна).

Розташоване на півдні району, над річкою Дністер.

Поштове відділення.

Було центром сільради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

Населення — 1936 осіб (2003).

На початку січня в Горошовій регулярно відбуваються театралізовані фестивалі Маланок. Учасники — представники різних регіонів України та зарубіжжя.[2],[3],[4]

Географія[ред.ред. код]

Село розташоване на відстані 382 км від Києва, 118 км — від обласного центру міста Тернополя та 28 км від районного центру міста Борщів.

Сусідні населені пункти:

Rose des vents Онут, Чорний Потік Устя Перебиківці Rose des vents
N Вільховець
W    Горошова    E
S
Баламутівка Зелена Липа

Клімат[ред.ред. код]

Для села характерний помірно континентальний клімат. Горошова розташована у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Горошової
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C −0,6 1,2 6,6 15,1 20,8 23,8 24,8 24,3 20,4 14,2 6,8 1,8
Середня температура, °C −4,1 −2,3 2,4 9,6 15,1 18,4 19,6 18,9 15,0 9,4 3,5 −1,2
Середній мінімум, °C −7,6 −5,8 −1,8 4,2 9,5 13,0 14,4 13,5 9,7 4,6 0,3 −4,2
Норма опадів, мм 31 30 32 53 73 98 96 61 52 34 34 36
Джерело: http://en.climate-data.org/location/266227/

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Горошови виявлено плитове поховання доби бронзи.

Згадується 12 березня 1470 року в книгах галицького суду[5].

Перша писемна згадка — 1785, згідно з написом на фундаменті старої церкви.

Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Луг», кооператив.

1930 — внаслідок пожежі згоріли будівлі на двох вулицях.

1942 і 1964 — Горошову підтопили води Дністра.

Навіть за радянських часів, незважаючи на заборону, мешканці села щорічно в ніч проти 14 січня організовували походи Маланок.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[6]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,95
білоруська 0,05

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-III ступенів, бібліотека, ФАП, дошкільний навчальний заклад "Вишиваночка"

Культові споруди[ред.ред. код]

Церкви:

Пам'ятники[ред.ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Споруджено пам'ятники:

  • полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968)
  • Т.Шевченку (1991).

Встановлено пам'ятні хрести:

Насипано могилу землякам, загиблим у І Світовій війні, та символічну могилу «Борцям за волю України» (1990).

Населення[ред.ред. код]

Мовні особливості[ред.ред. код]

Село належить до терену поширення наддністрянського (опільського) говору.

До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова, вживані у Горошовій: бабциска («баба», фамільярне), барабуля («картопля»), барабулянка («картоплиння; бадилля картоплі»), без («бузок»), бичиско («держак батога»), біль («білий гриб; біляк»), блішівка («бляшаний кухоль, чашка»), бузьок («лелека»), ватра («дно в печі»), гладущик («глечик»), головка («маточина; середня частина колеса»), гурбуль («обапіл»), добинька («довбня; колода, на якій рубають дрова»), зілница («бочка для зоління; жлукто»), змолотник («молотник»), капейстра («вуздечка») капкан («пастка для щурів, мишей»), кічка («передня чи задня частина воза»), ковтач («дятел»), корито («ночви»), корса («передня загнута частина полозів»), кочян («качан капусти»), лівак («шульга»), під («горище над хатою»), праник («дерев'яний валок, яким вибивають білизну під час прання»), рибіна («горобина»), рогач («жук-рогач»), сесе («ось це»), скап («капіж»), скрут («поворотна подушка передньої частини воза»), фастка («мишоловка»), хойданка («гойдалка»), хороми («сіни»).

Фольклор[ред.ред. код]

Легенди, записані в Горошові:

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали, перебували[ред.ред. код]

  • Макух Іван — український галицький державний, переховувався у своєї дочки під час «перших совітів».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Література[ред.ред. код]