Трубчин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Трубчин
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський
Рада/громада Вигодська сільська рада
Код КОАТУУ 6120881805
Основні дані
Населення 264
Територія 1.266 км²
Густота населення 208.53 осіб/км²
Поштовий індекс 48758
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°30′50″ пн. ш. 26°18′39″ сх. д. / 48.51389° пн. ш. 26.31083° сх. д. / 48.51389; 26.31083Координати: 48°30′50″ пн. ш. 26°18′39″ сх. д. / 48.51389° пн. ш. 26.31083° сх. д. / 48.51389; 26.31083
Середня висота
над рівнем моря
143 м
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру
49 км
Найближча залізнична станція Іване-Пусте
Відстань до
залізничної станції
24 км
Місцева влада
Адреса ради 48758, с. Вигода
Карта
Трубчин. Карта розташування: Україна
Трубчин
Трубчин
Трубчин. Карта розташування: Тернопільська область
Трубчин
Трубчин

Трубчи́н — село Борщівського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району. Підпорядковане Вигодській сільраді.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

Населення — 260 осіб (2007).

У селі є пам'ятка природи загальнодержавного значення — Дністровський розріз силуру.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на відстані 372 км від Києва, 126 км — від обласного центру міста Тернополя та 37 км від районного центру міста Борщів.

Історія[ред. | ред. код]

Відоме від XV століття. За версією М. Крищука, назва села походить від однойменного прізвища[1]. 2 жовтня 1656 р. король Ян ІІ Казимир надав вінницькому старості (майбутньому брацлавському воєводі) Анджею Потоцькому села Дзвиняч, Звенигород, Вовківці, Латківці, Бабинці, Трубчин на Поділлі, також належні батьку Гряду, Сєцехів, Волю Брюховецьку в Львівській землі, які пізніше були «доживоттям» дружини.[2]

На початку 19 століття селом володіла графиня Катажина Коссаковська.

До 2015 року належало до Вигодської сільської ради.

Населення[ред. | ред. код]

1810 року в селі було 42 родини, 56 житлових будинків і 176 мешканців[3].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють ЗОШ 1 ступ., бібліотека, ФАП, торговельний заклад.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 169.
  2. Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVII/4. — Zeszyt 115. — 625—831 s. — S. 773. (пол.)
  3. Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815 // Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
  4. Петро Гуцал. Ґаллер Юзеф // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 446.

Література[ред. | ред. код]