Дністрове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дністрове
Річка Дністер біля села Дністрового
Річка Дністер біля села Дністрового
Річка Дністер біля села Дністрового
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Мельнице-Подільська селищна громада
Облікова картка Дністрове 
Основні дані
Засноване 1542
Населення 757
Територія 2.951 км²
Густота населення 256.52 осіб/км²
Поштовий індекс 48757
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°32′13″ пн. ш. 26°13′51″ сх. д. / 48.53694° пн. ш. 26.23083° сх. д. / 48.53694; 26.23083Координати: 48°32′13″ пн. ш. 26°13′51″ сх. д. / 48.53694° пн. ш. 26.23083° сх. д. / 48.53694; 26.23083
Середня висота
над рівнем моря
155 м
Водойми Дністер
Відстань до
обласного центру
150 км
Відстань до
районного центру
38 км
Найближча залізнична станція Іване-Пусте
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1
Карта
Дністрове. Карта розташування: Україна
Дністрове
Дністрове
Дністрове. Карта розташування: Тернопільська область
Дністрове
Дністрове
Мапа
Мапа

CMNS: Дністрове у Вікісховищі

Дністрове́ — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської области. Розташоване на схилах річки Дністер, на півдні району.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.[1]

До 1961 — Вовківці над Дністром.

Село знане неповторними краєвидами Дністровського каньйону, водоспадом «Гуркало», унікальні еталони відслонень Силуру і Девону (етап у геохронології, коли рослини перейшли у тварини); фольклорно-етнографічним ансамблем «Дзумбалик» та написаною малярем Андрієм у 1764 чудотворною Городоцько-Кулаківською іконою.

Назва[ред. | ред. код]

Первинна назва села Волківці над Дністром. Проте з проведенням адміністративної реформи, що відбувалася у 1961 р. (об'єднання районів Мельниця-Подільського і Борщівського) було село перейменовано на Дністрове.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на відстані 375 км від Києва, 122 км — від обласного центру міста Тернополя та 32 км від міста Борщів.

Клімат[ред. | ред. код]

Для села характерний помірно континентальний клімат. Дністрове розташоване у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Дністрового
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −0,8 1,1 6,5 15,0 20,7 23,7 24,7 24,2 20,3 14,1 6,7 1,7 13
Середня температура, °C −4,3 −2,4 2,3 9,6 15,1 18,3 19,5 18,8 14,9 9,3 3,4 −1,3 8
Середній мінімум, °C −7,7 −5,9 −1,9 4,2 9,5 12,9 14,3 13,4 9,6 4,5 0,2 −4,3 4
Норма опадів, мм 31 30 31 53 72 99 96 62 52 34 34 36 630
Джерело: climate-data.org

Історія[ред. | ред. код]

Село відоме від XVI століття.

9 травня 1442 року польський король Владислав III Варненчик записав Маху з Підляшшя 50 гривень на селі Вовківці (Wolkowcze) Кам’янецькому повіті Подільської землі, яке розташоване над рікою Дністер біля спустошеного замку Свиняче.[2]

Перша згадка про села датується 1542 роком.

1838 відбулося повстання селян, яке було волевиявленням селян проти свавілля австрійської влади. Очолив його дяк парафіальної церкви.[джерело?]

Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», кооператива.

Чимало місцевих жителів боролися в ОУН та УПА; радянська влада почала переслідувати їх, зокрема заарештували Дмитра Малиника (псевда “Потап”, “Мартин”; 1921 р. н.; надрайоновий провідник ОУН, Борщівський районовий провідник), підрайонову УЧХ Стефанію Яворську (з Чортківської тюрми її вивезли у сибірські концтабори).

У 1944–1953 рр. органи НКДБ заарештували 21 борця ОУН і УПА, засудили до ув’язнення у концтаборах у Сибіру на 10–25 років; туди потрапляли навіть фронтовики, які повернулися з війни. Всього із села загинуло 7 борців ОУН і УПА.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села пережили голод.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[3].

Населення[ред. | ред. код]

У 1810 році в селі було 128 родин, 137 житлових будинків і 684 мешканці[4].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 761 особа, з яких 348 чоловіків та 413 жінок[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 750 осіб[6].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Відсоток
українська 99,87 %
російська 0,13 %

Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Худиківцях:

  • а-ціба («уживають, щоб відігнати собаку»),
  • билинь («коротка частина ціпа, якою молотять»),
  • біль («білий гриб; біляк»),
  • бодляк («будяк»),
  • бохончик («пампушок, булка»)
  • бохонец («буханець хліба»),
  • бубнист, бубніст («бубняр»),
  • бунт («кілька низок (шарів) тютюну, зв'язаних докупи»),
  • бузько («лелека»),
  • галунка («крашанка»),
  • головка («маточина; середня частина колеса»),
  • горн («комин печі у хаті»),
  • замисник («полиця для посуду; мисник»),
  • кантипуля («рогатка»),
  • корито («ночви»),
  • коцювилно («держак»),
  • лівак («шульга»),
  • під («горище над хатою»),
  • повонея («півонія»),
  • постіль («ліжко»),
  • прунька («сорт великих червоних слив»),
  • таркатий («рябий, плямистий (про бика чи корову»),
  • трачиня («тирса»),
  • трепета («осика»),
  • трунва («труна»),
  • швара («низка тютюну»).
  • чиста остилица («ганьба»)
  • шоб тебе шляк трафив (побила б тебе лиха година)

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Церква

Є церква Перенесення мощей святого Миколая (1996), капличка. Дзвениця збудована у 2010 році біля церкви.

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848), пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні 1941–1945 років, дзвіниця 1711 р, братська могила воїнів полеглих у бою з НКВДистами, курган-могила пам'яті січових стрільців.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека, будинок культури і дитячий садок.

При школі діє дитячий фольклорно-етнографічний ансамбль «Дзумбалик», у будинку культури працює народний фольклорний аматорський колектив «Дністряни» та Народний хор с. Дністрового .

Етнографія[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Народний весільний обряд села Дністрове

У селі побутує унікальна дівоча прикраса дзумбал.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • журналіст і літератор Ковальчук Петро
  • релігійний діяч С. Савчук
  • скрипаль-самоучка Баранюк Дмитро

Пов'язані із селом[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021. 
  2. Вовківці с (Мельнице-Подільська ТГ). 
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  8. Ярема Степан. М. Соневицький, його родина та спогади // Михайло Соневицький. Спогади старого педагога. Львів 2001, с. 96-97.

Література[ред. | ред. код]