Цукрове яблуко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аннона луската
Sugar apple on tree.jpg
Цукрове яблуко
Цукрове яблуко
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Магнолііди (Magnoliids)
Порядок: Магнолієцвіті (Magnoliales)
Родина: Аннонові (Annonaceae)
Рід: Аннона (Annona)
Вид: Аннона луската
Біноміальна назва
Annona squamosa
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Annona squamosa
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Annona squamosa
EOL logo.svg EOL: 1054831
IPNI: 72319-1
ITIS logo.svg ITIS: 18100
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 301693

Цукрове яблуко, або Аннона луската (Annóna squamósa) — плодове дерево або кущ, вид роду Аннона (Annona) родини Аннонових (Annonaceae).

Опис[ред. | ред. код]

Цукрове яблуко — дерево висотою від 3 до 6 м, має відкриту крону і гілки зигзагоподібної форми. Листя дворядні, розташовані на коротких опушених черешках, мають довгасту форму, 5-15 см завдовжки і 2-5 см завширшки, ароматні при розтиранні.

квітка в Хайдерабаді, Індія.

Цукрове яблуко цвіте навесні або на початку літа. Цвіт ароматний, довгастої форми, 2,5-3,8 см завдовжки, розташовується уздовж гілок по одній квітці або в групах по 2-4 квітки. Цвіт має три м'ясисті зовнішні пелюстки (жовто-зеленого кольору зовні і блідо-жовтого кольору всередині з пурпуровою або темно-червоною плямою в основі) і три маленькі внутрішні пелюстки. Цвіт ніколи повністю не розкривається.

Плід цукрового яблука має складну структуру, круглу форму і досягає 10 сантиметрів в довжину. Шкірка плоду товста, блідо-зеленого, сіро-зеленого або блакитнувато-зеленого кольору і включає в себе опуклі сегменти. М'якоть усередині плода складається з великої кількості блискучих, запашних, соковитих, солодких сегментів кремової консистенції з чудовим смаком. Кожен сегмент містить одну подовжену чорну або темно-коричневу насінину. Плід може включати 20-38 насінин.

Поширення[ред. | ред. код]

дерево на плантації в Бразилії

Точне походження цукрового яблука достеменно невідоме. Тепер цукрове яблуко широко культивується в Південній і Центральній Америці, на Антильських островах, в Індії, Індонезії, на півдні Китаю, на Філіппінах, в Африці, Австралії та Полінезії.

На Ямайці, в Індії, Пуерто-Рико, Барбадосі і в сухих районах на півночі Квінсленда в Австралії цукрове яблуко зустрічається в дикому вигляді на пасовищах, в лісах і вздовж доріг.

Використання[ред. | ред. код]

М'якоть стиглих плодів цукрового яблука їстівна. Перед вживанням груба шкірка плоду зазвичай знімається, після чого сегменти м'якоті вживають у їжу, а зернята випльовують. М'якоть також використовується для виготовлення десертів і холодних напоїв.

Цукрове яблуко дуже калорійне, є багатим джерелом вітаміну С і марганцю, хорошим джерелом тіаміну і вітаміну В6, а також містить вітамін B2, B3, B5, B9, залізо, магній, фосфор і калій у невеликих кількостях.

Ядра насіння містять 14-49 % невисихаючої олії, яку можна використовувати замість арахісової при виробництві мила. Вона, після обробки лугом, також може використовуватися в харчових цілях.

Аннона широко використовується в медицині. З листя отримують якісну ефірну олію, багату на терпени і сесквітерпени. Відвар листя використовується як тонізуючий і жарознижуючий засіб. Відвар кори і коренів, а також недостиглі плоди, володіють в'яжучими властивостями і вживаються при шигельозі.

Посилання[ред. | ред. код]