Червлене

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Червлене
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Лебединський район
Рада/громада Червленівська сільська рада
Код КОАТУУ 5922989101
Облікова картка Червлене 
Основні дані
Населення 536
Поштовий індекс 42216
Телефонний код +380 5445
Географічні дані
Географічні координати 50°34′58″ пн. ш. 34°21′35″ сх. д. / 50.58278° пн. ш. 34.35972° сх. д. / 50.58278; 34.35972Координати: 50°34′58″ пн. ш. 34°21′35″ сх. д. / 50.58278° пн. ш. 34.35972° сх. д. / 50.58278; 34.35972
Середня висота
над рівнем моря
155 м
Відстань до
районного центру
8 км
Найближча залізнична станція Лебединська
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 42216, Сумська обл., Лебединський р-н, с.Червлене, вул.Першотравнева,19, тел. 3-04-31
Сільський голова Ященко Володимир Васильович
Карта
Червлене. Карта розташування: Україна
Червлене
Червлене
Червлене. Карта розташування: Сумська область
Червлене
Червлене
Червлене. Карта розташування: Лебединський район
Червлене
Червлене

Червле́не — село в Україні, в Лебединському районі Сумської області.

Населення становить 536 осіб.

Орган місцевого самоврядування — Червленівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Червлене знаходиться на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Курган, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Гірки, на протилежному березі - за 6-ть км місто Лебедин. Через село проходить автомобільна дорога Т 1913.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Сільська церква

Історія села Червлене розпочинається з середини 17 століття, коли, по даних Філарета в 1652 році його заснував лебединський  сотник Татарчук. В ті часи , територія , на якій ми живемо називалась Слобожанщиною . Слобода Червлене відносилась до Лебединської сотні Сумського слобідського полку .   Вже за іншою версією, назва села походить від назви озера   „ Черне”, яке за переказами знаходилось саме в районі сьогоднішнього клубу та провулку Гладкого. А заснував його за цією версією козак Швидкий.  Наші предки займались рослинництвом та скотарством . З року в рік населення села зростало .

В 1732 році по перепису Хрущова в Червленому проживало 240 вільних черкасів  та 122 підданих сотника Татарчука , в 1778 році -652 чоловіка, в 1864 році населення досягло 1186 чоловік , які проживали в 180 дворах , за даними Всеросійського перепису населення в 1899 році в Червленому проживало 1849 чоловік  ,а в 1926 році – нараховувалось 402 господарства та 2052 чол. населення .

З заснуванням села Червлене , була збудована дерев”яна церква , в 1771 році вона була перебудована, в 1892 – 1895 роках  на її місці зведена свято- Миколаївська церква , яка існує і по нині. Церква побудована  за проектом Нємкіна  Володимира Христиановича . Меценатами  будівництва   храму  були : родини Губських , Гордієнків , Цебрів, Лубенських, священик  – Тимофій Стеменков, протоієрей Іоан Прокопович , дворяни: Павло Прокопович  та Григорій Максимович .

Згідно відомостей Червленівського волостного управління за 1869 рік відомо  про існування 14 млинів та  двох олійниць  , які  належали Миколаївській церкві та родинам Дмитрієвих, Яреськів , Лубенських , Волинських та інших.  

В 1876 році  на кошти Лебединського земства та  прихожан  була  відкрита  земська   школа . Вчителями якої були Надія Порфирівна Кошлакова  та  Олександра Петрівна Нікуліщева , Законовчителем  _ священик Петро Нікуліщев . В   1879  році відкрито  народне училище , в якому вчителювала  Любов Немчінова (Віцман) . В 1894  році  - була відкрита церковна школа грамоти . Вчителем якої був псаломщик Семен Костянтинович  Губский , законовчителем Петро Григорович Нікуліщев . В  цьому році ж була відкрита бібліотека – читальня , яка розміщалась  в приватному  будинку .

В 1885 році  у волостній  слободі Червлене працювала сукновальня, в трьох верстах від неї знаходився селітровий завод, а в двох і семи верстах – винокурні заводи. В 1888 році тут існував  Олексіївський винокурний завод, який належав Кошенбару Ю.П.,  на якому працювало 16 робітників  і виготовлялося  10410 відер вина.

В кінці 19 століття  багато наших земляків виїхали освоювати землі  Далекого Сходу .

На початку ХХ століття  в   двохкласному   п”ятикомплектному  міністерському  училищі  викладали : Михайло Дем”янович Коробкін , Іван Павлович Волинський , Пелагія  Іванівна Лихина , Марія Кузьмівна  Зорич, Євдокія Степанівна Венгеровська . Законовчителем  був  Леонід Соколовський.  Це училище було реорганізоване 1 липня 1904 року  із земської школи , яка  була відкрита ще в 1876 році .

В 1908 році в Червленому був відкритий фельдшерський пункт.

В 1916 році  працювала цементно – піщана майстерня , по виготовленню черепиці.

Радянська влада  в селі Червлене  встановлена  в 1918 році , головою ревкому був Олександр  Зміяк . В 1926 році  в селі існувало поштове агентство , телефон, початкова школа , хата - читальня, медичний пункт  об”єднання : торговельне , сільськогосподарське – кредитне  та будівельне. Тричі на рік проводились ярмарки.

В 1929 році  в селі Червленому  було організовано колгосп . Першим головою був Мельник Павло Іванович.

В 1932 -1933 роках село Червлене охопив голод, який забрав майже 200 чоловік . Точну кількість жертв  голодомору  підрахувати важко , але  в даний час ця робота проводиться. В селі Червлене встановлено 2 пам”ятних знака „ Жертвам голодомору” .

Село Червлене  в жовтні 1941 року було окуповане німецькими  загарбниками . За період окупації жителі села Наконечна А.В. , Бабенко Марія  активно допомагали партизанам . За це в березні 1943 року фашисти розстріляли 37 мирних жителів села Червлене та навколишніх сіл. Бої за визволення села відновилисьв лютому-березні та влітку 1943 року . Проте закріпитися на цьому  нашим військам  не вдалося . І лише 5 вересня 309 стрілецька дивізія   40-ої   армії Воронезького фронту  під командуванням Костянтина Москаленка  визволила село Червлене .За роки  війни  до діючої армії  було призвано більш  ніж  300  наших  односельців , більше 180-ти  яких  загинули   на полі бою.   В селі Червлене  знаходиться  пам”ятник  загиблим  визволителям  кількість , яких складає 144  чоловіки.   

В селі Червлене знаходиться могила земляка  Бухонько Володимира Петровича, який загинув в ДРА при виконанні інтернаціонального обов”язку.

В післявоєнні роки село відбудувалося .  В ці роки  на території  села  було  від 1 до 2 колгоспів . Керівниками яких були : Мельник , Линдик, Муха, Лукашов ,Олійник , Романенко , Сіренко Іван, Дубовик Терентій Зотович, Салагацький  Василь Іванович ,Бондаренко Борис Семенович , Щепков Михайло Якович, Авраменко Сергій Михайлович, Лобко Володимир Іванович.

В 1966 році за керівництва  Бондаренка Бориса Семеновича  були побудовані : приміщення контори господарства , сільський  клуб , в 1967 році  приміщення  місцевої школи , поштового відділення , магазин.

За період з 1985  по 1991 рік за головування Щепкова М.Я.   в селі Червлене побудовано більш ніж 40 житлових будинків . Побудовані  господарські будівлі. В 1993 році – приміщення фельдшерсько – акушерського  пункту  та розпочато газифікацію села , в 1996 році  введено  в дію  ще 7 житлових будинків .   В даний час  на території  села Червлене функціонує :  місцеве  господарство  ТОВ  СП „ Кам”яне” ,  НВК,  сільський  клуб, бібліотека , фельдшерсько – акушерський пункт , лікарня ветмедицини   проживає 485 чоловік населення .

На правому березі Псла в 8 верстах від Лебедина та Михайлівки

В архіві нинішньої Миколаївської червленскіе церкви зберігаються наступні стародавні документи: а) Духовна запис Васси Іваниха, писана в 1667 році, котрою вона відмовляє червленскіе Миколаївської церкви для вічного поминання її та її роду два борошномельних постава на річці Пслі, з тим, щоб половина доходів вживалася на 88церкву, а інша йшла священно-і церковнослужителів. В сем акті згадуються два причту червленскіе Миколаївської церкви. б) Виписка з межовий книги, де сказано: «літа 7189 (1681) 27 червня дня по Государева Царьову і Великого Князя Феодора Олексійовича указом, по наказу з розряду за приписи дячка Любима Домніна», наказується по челобітью «Лебединських черкас сіл Прістайлова да Червленого да села Азака їхати на спірну землю, яка в суперечці у Кам'янці з Лебединцев »- і розмежувати землі за будовою книгам Федора Арсеньєва 1650 року і по окремим книгам 1652 про землі Кам'янця. в) зберігаються також: маніфест про смерть Петра I, укази від імені імператриць Анни та Єлизавети і також розпорядження Білгородських архіпастирів: єпископа Епіфанія 1723 року, архиєпископа Петра 1733 року, єпископа Іосафа 1754 року, Луки 1756 та інше.

Таким чином, немає сумніву, що перша Миколаївська церква в червленому побудована не пізніше 1652 року, тим більше, що і в перепису 1732 про Черкасах Червленого, підданих сотника Татарчукова, сказано, що вони поселені «років з 80», отже у 1652 році .

Причт володіє 33 десятинами землі орної, 20 десятинами лісу, 1547 сажнями садибної землі, і половина доходів з млина; чотири акти на цю млин поміщаємо нижче. За переписом 1732, в червленому 240 вільних черкасів, 122 підданих. За тим було: в 1750 році 398 чоловік., 389 дружин., В 1770 році 632 чоловік., 610 дружин., В 1790 році 668 чоловік., 668 дружин., В 1810 році 625 чоловік., 665 дружин., В 1830 році 635 чоловік., 696 дружин., в 1850 році 523 чоловік., 529 дружин. статі. У метриці за 1742, найстарішою зі збережених, показано народилися 23 чоловік., 20 дружин.статі, померлих 20 чоловік., 13 дружин. статі, - це такі числа, які показують на значне число прихожан того часу. Померлих від холери 1848 було до 100 чоловік. За межовий червленскіе книзі видно, що в 1669 році червона постраждала від татар, а деякі з боярських дітей, які жили тоді в ній, були взяті в полон.

Також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]