Червлене

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Червлене
Миколаївська церква
Миколаївська церква
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Лебединський район
Рада/громада Червленівська сільська рада
Код КОАТУУ 5922989101
Облікова картка Червлене 
Основні дані
Населення 536
Поштовий індекс 42216
Телефонний код +380 5445
Географічні дані
Географічні координати 50°34′55″ пн. ш. 34°21′51″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
155 м
Відстань до
районного центру
8 км
Найближча залізнична станція Лебединська
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 42216, Сумська обл., Лебединський р-н, с.Червлене, вул.Першотравнева,19, тел. 3-04-31
Сільський голова Ященко Володимир Васильович
Карта
Червлене. Карта розташування: Україна
Червлене
Червлене
Червлене. Карта розташування: Сумська область
Червлене
Червлене
Червлене. Карта розташування: Лебединський район
Червлене
Червлене

Червле́не — село в Україні, в Лебединському районі Сумської області. Населення становить 536 осіб. Орган місцевого самоврядування — Червленівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Червлене знаходиться на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Курган, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Гірки, на протилежному березі - за 6-ть км місто Лебедин. Через село проходить автомобільна дорога Т 1913.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Сільська церква

Історія села Червлене розпочинається з середини 17 століття, коли, по даних Філарета в 1652 році його заснував лебединський  сотник Татарчук. В ті часи , територія , на якій ми живемо називалась Слобожанщиною . Слобода Червлене відносилась до Лебединської сотні Сумського слобідського полку. Вже за іншою версією, назва села походить від назви озера „Черне”, яке за переказами знаходилось саме в районі сьогоднішнього клубу та провулку Гладкого. А заснував його за цією версією козак Швидкий.  Наші предки займались рослинництвом та скотарством. З року в рік населення села зростало.

В 1732 році по перепису Хрущова в Червленому проживало 240 вільних черкасів та 122 підданих сотника Татарчука , в 1778 році - 652 чоловіка, в 1864 році населення досягло 1186 чоловік, які проживали в 180 дворах, за даними Всеросійського перепису населення в 1899 році в Червленому проживало 1849 чоловік, а в 1926 році – нараховувалось 402 господарства та 2052 чол. населення.

З заснуванням села Червлене, була збудована дерев'яна церква, в 1771 році вона була перебудована, в 1892 – 1895 роках на її місці зведена Свято- Миколаївська церква, яка існує і по нині. Церква побудована за проектом Нємкіна Володимира Христиановича. Меценатами будівництва   храму були : родини Губських, Гордієнків, Цебрів, Лубенських, священник – Тимофій Стеменков, протоієрей Іоан Прокопович, дворяни: Павло Прокопович та Григорій Максимович.

Згідно відомостей Червленівського волостного управління за 1869 рік відомо  про існування 14 млинів та  двох олійниць, які належали Миколаївській церкві та родинам Дмитрієвих, Яреськів, Лубенських, Волинських та інших.  

В 1876 році на кошти Лебединського земства та прихожан була відкрита земська школа. Вчителями якої були Надія Порфирівна Кошлакова та Олександра Петрівна Нікуліщева, Законовчителем священник Петро Нікуліщев. У 1879 році відкрито народне училище, в якому вчителювала Любов Немчінова (Віцман). В 1894 році  - була відкрита церковна школа грамоти. Вчителем якої був псаломщик Семен Костянтинович  Губский, законовчителем Петро Григорович Нікуліщев. В  цьому році ж була відкрита бібліотека – читальня, яка розміщалась в приватному будинку.

В 1885 році у волостній слободі Червлене працювала сукновальня, в трьох верстах від неї знаходився селітровий завод, а в двох і семи верстах – винокурні заводи. В 1888 році тут існував  Олексіївський винокурний завод, який належав Кошенбару Ю.П., на якому працювало 16 робітників і виготовлялося 10410 відер вина.

В кінці 19 століття багато наших земляків виїхали освоювати землі Далекого Сходу.

На початку ХХ століття в двохкласному п'ятикомплектному міністерському училищі викладали : Михайло Дем'янович Коробкін, Іван Павлович Волинський, Пелагія Іванівна Лихина, Марія Кузьмівна Зорич, Євдокія Степанівна Венгеровська. Законовчителем був Леонід Соколовський. Це училище було реорганізоване 1 липня 1904 року із земської школи, яка була відкрита ще в 1876 році.

В 1908 році в Червленому був відкритий фельдшерський пункт.

В 1916 році працювала цементно – піщана майстерня, по виготовленню черепиці.

У 1918-1921 роках у селі кілька разів змінювалась влада. Остаточно село окупували більшовики.

У 1929 році, під час примусової колективізації, було створено колгосп.

У 1932-1933 під час Голодомору загинуло близько 200 осіб.У селіЧервлене встановлено 2 пам'ятних знака Жертвам Голодомору.

Село Червлене  в жовтні 1941 року було окуповане німецькими загарбниками. У в березні 1943 року німці розстріляли 37 мирних жителів села Червлене та навколишніх сіл. Бої за визволення села відновились в лютому-березні та влітку 1943 року. І лише 5 вересня 309 стрілецька дивізія 40-ої армії Воронезького фронту під командуванням Костянтина Москаленка визволила село Червлене.

За роки війни до діючої армії було призвано більш ніж 300  наших односельців, більше 180-ти з яких загинули на полі бою. В селі Червлене знаходиться пам'ятник загиблим визволителям кількість, яких складає 144 чоловіки.   

В післявоєнні роки село відбудувалося. В ці роки на території  села було від 1 до 2 колгоспів. Керівниками яких були: Мельник, Линдик, Муха, Лукашов, Олійник, Романенко, Сіренко Іван, Дубовик Терентій Зотович, Салагацький Василь Іванович, Бондаренко Борис Семенович, Щепков Михайло Якович, Авраменко Сергій Михайлович, Лобко Володимир Іванович.

В 1966 році за керівництва Бондаренка Бориса Семеновича були побудовані: приміщення контори господарства, сільський клуб, в 1967 році приміщення місцевої школи, поштового відділення, магазин.

За період з 1985 по 1991 рік за головування Щепкова М.Я. в селі побудовано більш ніж 40 житлових будинків. Побудовані господарські будівлі. В 1993 році – приміщення фельдшерсько – акушерського  пункту та розпочато газифікацію села, в 1996 році введено в дію  ще 7 житлових будинків.   В даний час на території села функціонує: місцеве господарство ТОВ СП „Кам'яне”, НВК, сільський клуб, бібліотека, фельдшерсько – акушерський пункт, лікарня ветмедицини проживає 485 чоловік населення.

На правому березі Псла в 8 верстах від Лебедина та Михайлівки.

В архіві нинішньої Миколаївської церкви зберігаються наступні стародавні документи:

  1. ) Духовна запис Васси Іваниха, писана в 1667 році, котрою вона відмовляє червленскіе Миколаївської церкви для вічного поминання її та її роду два борошномельних постава на річці Пслі, з тим, щоб половина доходів вживалася на 88церкву, а інша йшла священно-і церковнослужителів. В сем акті згадуються два причту червленскіе Миколаївської церкви.
  2. ) Виписка з межовий книги, де сказано: «літа 7189 (1681) 27 червня дня по Государева Царьову і Великого Князя Феодора Олексійовича указом, по наказу з розряду за приписи дячка Любима Домніна», наказується по челобітью «Лебединських черкас сіл Прістайлова да Червленого да села Азака їхати на спірну землю, яка в суперечці у Кам'янці з Лебединцев »- і розмежувати землі за будовою книгам Федора Арсеньєва 1650 року і по окремим книгам 1652 про землі Кам'янця.
  3. ) зберігаються також: маніфест про смерть Петра I, укази від імені імператриць Анни та Єлизавети і також розпорядження Білгородських архіпастирів: єпископа Епіфанія 1723 року, архиєпископа Петра 1733 року, єпископа Іосафа 1754 року, Луки 1756 та інше.

Таким чином, немає сумніву, що перша Миколаївська церква побудована не пізніше 1652 року, тим більше, що і в перепису 1732 про Черкасах Червленого, підданих сотника Татарчукова, сказано, що вони поселені «років з 80», отже у 1652 році.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]