Олешня (Охтирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Олешня
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Охтирський район
Рада Олешнянська сільська рада
Код КАТОТТГ UA59040170160093300
Облікова картка Олешня 
Основні дані
Засноване 1631
Населення 1062
Поштовий індекс 42726
Телефонний код +380 5446
Географічні дані
Географічні координати 50°24′23″ пн. ш. 34°44′02″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
124 м
Водойми р. Олешня
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Охтирка
Відстань до
залізничної станції
27 км
Місцева влада
Адреса ради 42726, Сумська обл., Охтирський р-н, с. Олешня, вул. Довгого, 1
Карта
Олешня. Карта розташування: Україна
Олешня
Олешня
Олешня. Карта розташування: Сумська область
Олешня
Олешня
Мапа

Оле́шня — село в Україні, в Охтирському районі Сумської області. Населення становить 1062 осіб. Орган місцевого самоврядування — Олешнянський старостинський округ. Село розташоване на річці Олешні.

Географія[ред. | ред. код]

Село Олешня знаходиться на березі річки Олешня, вище за течією примикає село Мартинівка (Тростянецький район), нижче за течією на відстані 1,5-2 км розташовані села Садки, Лисе і Горяйстівка.

У селі кілька ставків. До села примикають лісові масиви (дуб). Поруч із селом проходила залізнична гілка вузькоколійки Охтирка—Олешня—Чупахівка—Зіньків.

Історія[ред. | ред. код]

Засновано 1631 року українцями на межовій території Речі Посполитої та Московської держави. З середини 17 століття — сотенний центр (містечко) Охтирського полку Слобідської України.

1771 року побудовано Свято-Михайлівську церкву в стилі лиманської архітектурної школи. До нашого часу церква не збереглась[1].

Станом на 1780 рік у державній військовій слободі Охтирського повіту Харківського намісництва Олешні мешкало 1127 «казенних душ» і 29 «підданих душ».

За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Олешанської волості Лебединського повіту Харківської губернії, мешкало 2752 особи (1357 чоловічої статі та 1395 — жіночої), налічувалось 464 дворових господарства, існували 2 православні церкви, училище та поштова станція, відбувалось 4 ярмарки на рік[2].

Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 5222 осіб[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947 років. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 448 жителів села[4]. Фактично, Олешня стала центром комуністичного розбою для цілої околиці. За свідченням мешканки села Комарівка Ганни Крамаренко, саме в Олешні були сформовані крупні банди так званих активістів[5] — комсомольців та сільського люмпену, які грабували селян та доводили до голодних шоків і смертей:

Знаючи, що в Олешні творилося нелюдське, Хома Чумаченко організував інтернат (у Комарівці) - розкуркулені хати пустували. Бере з Олешні 30 дітей-сиріт. Особисто вигодовує, одягає. ...В Комарівку часто навідувалися олешнянські «гості» - активісти, які хотіли й тут оббирати людей, встанолвювати свої порядки, та Хома Якович їх стримував і не давав розгулятися...

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Довгий Степан Іванович — командир гармати 297-го окремого винищувально-протитанкового дивізіону 322-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту, старший сержант. Герой Радянського Союзу.
  • Мокренко Юрій Омелянович — фронтовик-орденоносець, батько Народного артиста СРСР Анатолія Мокренка.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. А. Л. Зінченко. Лиманська школа українського народного церковного будівництва другої половини 18 століття [Архівовано 2016-03-09 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6: Ла-Мі. — 790 с.
  2. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2550)
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  4. Олешня. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  5. Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 177—178. ISBN 978-966-2720-05-1

Джерела[ред. | ред. код]