Чистець німецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чистець німецький
Stachys germanica (subsp. germanica) sl7.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Lamioideae
Триба: Stachydeae
Рід: Чистець (Stachys)
Вид: Чистець німецький
Біноміальна назва
Stachys germanica
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Stachys germanica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Stachys germanica
EOL logo.svg EOL: 578464
IPNI: 459557-1
ITIS logo.svg ITIS: 32339
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 876252

Чистець німецький[1], чистець германський[2] (Stachys germanica) — вид рослин з родини глухокропивових (Lamiaceae), поширений у Алжирі, Європі та західній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Stachys germanica Sturm 11043.jpg

Багаторічна трав'яниста рослина 30–100 см завдовжки, білувата або сірувата від густого запушення. Листки товстуваті, здебільшого з добре виявленою серцеподібною основою, городчаті, нижні — черешкові, верхні — сидячі. Кільця квіток зібрані в густе суцвіття. Приквітки лінійно-ланцетні, не перевищують чашечки. Віночок рожевий[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений у Алжирі, Європі крім півночі та в західній Азії: Туреччина, Вірменія, Грузія, Азербайджан[3][4].

В Україні вид зростає на лісових галявинах, серед чагарників, на трав'янистих і кам'янистих схилах, іноді як бур'ян; зрідка культивується — майже на всій території, у Степу рідко; декоративний[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Stachys germanica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 306.
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 24.06.2019.  (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 24.06.2019.  (англ.)