Евген Чолій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Чолій Євген Ярославович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Евген Чолій
Eugene Czolij - Triennial Congress 2016.png
Президент Світового конґресу українців Евген Чолій на ХХV-му трирічному конґресі українців Канади, 2 жовтня 2016 р. Реджайн, Канада
Ім'я при народженні Евген Ярославович Чолій
Народився 1959
Монреаль, Регіон Монреаль, Квебек, Канада
Громадянство Канада Канада
Національність українець
Місце проживання Монреаль, Квебек, Канада
Діяльність правник
Відомий завдяки президент Світового Конгресу Українців
Alma mater Монреальський університет
Знання мов українська, англійська і французька
Попередник Аскольд Лозинський
У шлюбі з Анна
Діти Меланія, Степан, Софія
Нагороди
Медаль Діамантового ювілею королеви Єлизавети II Queen Elizabeth II Golden Jubilee Medal Орден «За заслуги» III ступеня ювілейна медаль «25 років незалежності України» орден князя Ярослава Мудрого V ступеня

Евген Ярославович Чолій (нар. 1959[1], Монреаль, Квебек, Канада) — канадський правник українського походження. Президент Світового Конґресу Українців (2008—2018). Доктор Honoris causa Національного університету «Львівська політехніка» (2016). Почесний консул України у Монреалі (Канада) (з 2020)[2].

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Евген Чолій є членом Палати адвокатів Квебеку з 1982 р. та старшим партнером однієї з найбільших адвокатських фірм Квебеку — Лавері, де Біллі, яка нараховує понад 200 адвокатів[3]. Його юридична практика включає корпоративні i комерційні судові процеси та справи неплатоспроможності і фінансової реструктуризації. Як професійний юрист, виступає перед Верховним судом Канади та перед судами Квебеку різних рівнів.

Від 2012 р. є у довіднику «Найкращі юристи», що є одним з найстарших і найбільш поважних видань у юридичній галузі, у своїх сферах практики[4].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Виступ на конференції в ООН
Євген (крайній ліворуч) під час мітингу біля пам'ятної дошки Василю Стусу, Донецький університет, 2007

Голова Міжнародної місії Світового Конґресу Українців зі спостереження за виборами 2019 р. в Україні.

Від 1993 р. входить до Ради директорів Світового Конґресу Українців. Протягом 10 років, від 2008 р. до 2018 р., був Президентом Світового Конґресу Українців. У другій п'ятирічній каденції він як Президент Конґресу, здійснив 147 міжнародних подорожей до 51 країни, де мав 1,500 двостороннiх зустрічей з Ієрархами церков та високопосадовцями урядів держав світу і міжнародних інституцій (таких, як ООН, ОБСЄ, Рада Європи, НАТО та ЄС), 160 виступів на офіційних заходах та 200 громадських зустрічей.

2019 року був Головою Міжнародної місії Світового Конґресу Українців зі спостереження за президентськими і парламентськими виборами в Україні.

З 2019 є Президентом ГО «Україна-2050», що співпрацює з українськими та міжнародними організаціями та українською діаспорою, щоб допомогти розробити спільну візію майбутнього України та впровадити впродовж одного покоління — а саме до 2050 року, стратегію для сталого розвитку України як повністю незалежної, територіально цілісної, демократичної, реформованої та економічно конкурентноспроможної європейської держави.

З 2019 є Президентом Києво-Могилянської фундації Канади, неприбуткової корпорації, яка підтримує університет «Києво-Могилянська академія» в Україні та студентів українського походження, які навчаються у закладах вищої освіти у Канаді.

Світовий Конґрес Українців є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. Конґрес має мережу складових організацій та зв'язків з українцями у 62 країнах. Заснований у 1967 р., Світовий Конґрес Українців був визнаний у 2003 р. як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом Економічною та соціальною радою Організації Об'єднаних Націй та в 2018 р. набув статусу учасника міжнародної неурядової організації в Раді Європи.

З 2004 є членом Управи Української народної каси Дежарден у Монреалі (у 2006—2019 був Президентом). З 2006 — член Ради директорів Української кооперативної ради Канади. З 2018 — член Консультаційного столу співпраці Східного Монтреалю Федерації Кас Дежарден Квебеку, найбільшої кооперативної фінансової інституції в Канаді (у 2009—2018 був членом Ради представників Східного Монреалю Федерації Кас Дежарден Квебеку).

З 1994 року входить до Ради директорів Конґресу Українців Канади (у 1998—2004 був президентом).

З 17 жовтня 2020-го пан Чолій є почесним консулом України в Монреалі, був призначений з наміром розвивати торгівельну співпрацю, університетські контакти та культурні зв'язки України з Квебеком[5].

Нагороди[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Разом із дружиною Анною має трьох дітей, Меланію, Степана і Софію, тa двох онуків — Захара і Юлію.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лідер світового українства відвідав Софію, сказав, що добре працюємо// Болгаро-українські вісті, 6 жовтня 2012 (укр.) (болг.)
  2. Експрезидент СКУ Чолій став першим почесним консулом України у Квебеку — посольство
  3. Eugene Czolij | Lawyers in Quebec. Lavery (en). Процитовано 2019-06-10. 
  4. Президента СКУ Евгена Чолія всьоме внесено до довідника “Найкращі юристи в Канаді” - Новини - Світовий Конґрес Українців. www.ukrainianworldcongress.org. Процитовано 2019-06-10. 
  5. Україна вперше призначила почесного консула в Квебеку. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-10-19. 
  6. Lviv Polytechnic National University confers Honorary Doctorate on UWC President Eugene Czolij - News - Ukrainian World Congress. www.ukrainianworldcongress.org. Процитовано 2019-06-10. 
  7. Евген Чолій одержав диплом Почесного доктора від Національного університету "Києво-Могилянська Академія". Національний університет «Києво-Могилянська академія» (uk). Процитовано 2019-10-24. 
  8. Миколі Картелю та Євгену Чолію присвоїли звання Почесний професор і Почесний доктор НаУКМА. Національний університет «Києво-Могилянська академія» (uk). Процитовано 2019-09-11. 
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №340/2016. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-06-10. 
  10. Указ Президента України від 23 серпня 2019 року № 622/2019 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»

Джерела[ред. | ред. код]