Шавлія лучна
| Шавлія лучна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Рід: | Шавлія (Salvia) |
| Вид: | Шавлія лучна (S. pratensis)
|
| Біноміальна назва | |
| Salvia pratensis L., 1753
| |
Шавлі́я лучна (Salvia pratensis) — вид багаторічних трав'янистих квіткових рослин родини глухокропивові (Lamiaceae).
Це трав'янистий багаторічник заввишки 30-80 см. Стебла запушені м'якими кучерявими волосками, у верхній частині разом з приквітками і чашечками — залозисто-волосисті. Прикореневі листки довгочерешкові, довгасто-яйцеподібні, зморшкуваті, нерівнозубчасті; стеблові нечисленні, сидячі.
Суцвіття колосоподібне, іноді волотеподібне. Приквітки зелені, коротші від чашечки. Віночок 18-30 мм завдовжки, синьо-фіолетовий, з великою серпоподібно зігнутою верхньою губою. Цвіте із травня по вересень і дає багато нектару. Через довгу чашечку в більшості відвідується джмелями, але можуть відвідувати і бджоли.[1]
Вид природно поширений у Європі, Західній Азії та Північній Африці, південніше 58-ї паралелі. Як інвазійний вид завезений у США. В Україні зустрічається, переважно, у лісових та лісостепових районах. У степовій зоні зустрічається рідко. Росте на сухих луках, лучних степах, серед чагарників, на узліссях і галявинах.
- Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 312-314. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
- ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 477.
|
Це незавершена стаття про глухокропивові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
