Шалак Оксана Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шалак Оксана Іванівна
Народилася 14 січня 1966(1966-01-14) (58 років)
Оленівка, Бронницька сільська рада, Могилів-Подільський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Національність українка
Діяльність поетеса, фольклористка
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d] (1989)
Галузь фольклористика
Заклад Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України
Науковий ступінь кандидат філологічних наук (1995)
Членство Національна спілка письменників України

Шала́к Окса́на Іва́нівна (* 14 січня 1966, с. Оленівка, Могилів-Подільський район, Вінницька область) — українська поетеса, фольклорист. Член Національної спілки письменників України (1989). Кандидат філологічних наук (1995).

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчила філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1989). Працювала науковим співробітником у Державному музеї Тараса Шевченка (1989–1993), старшим науковим співробітником в Інституті українознавства (1993–2003), науковим співробітником (зараз — старший науковий співробітник) Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України (2003-2015).

Творчість

[ред. | ред. код]

Поезії друкувалися в часописах «Київ», «Дніпро», «Ранок», «Березіль», «Дзвін», «Світовид», «Згар», «Літературний Львів» та інших періодичних виданнях. Вірші увійшли до антологій «Стоголосся» (2002), «Сто поетів Вінниччини за сто років» (2003), «Радосинь» (2004), «На лузі Господньому» (2007), «Улюблені вірші про кохання» (2007), «Червоне і чорне» (2011), до альманаху «Сонячна Мальвія» (2006, 2007), хрестоматії «Пори року» (2003).
Авторка поетичних книг «Дика пташка» (1991), «Вино неможливого» (1996), «При світлі снігів» (2001), «Сім високих небес» (2006), «Молитва про сад» (2012). Поезію О. Шалак перекладено білоруською і сербською мовами. Перекладає вірші білоруських поетів.

Авторка монографії «Фольклористична діяльність Андрія Димінського» (К., 2009), «Український фольклор Поділля в записах і дослідженнях ХІХ — початку ХХ століття» (K., 2014) та близько 60 наукових статей. Учасниця багатьох міжнародних конференцій і симпозіумів, у тім числі в Оломоуці (Чехія), Белграді (Сербія), Мінську (Білорусь), Москві (Росія).

Премії та відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Визначено переможця Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського // Сайт Вінницької облдержадміністрації. — 2015. — 14 вересня.[недоступне посилання з травня 2019]
  2. премії імені Михайла Стельмаха за 2019 рік // Офіційний сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2020. — 11 червня.[недоступне посилання]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Письменники України : Довідник / Упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — С. 333.
  • Письменники України : Біобібліографічний довідник. — К. : Український письменник, 2006. — С. 462.
  • Сучасні письменники України : Біобібліографічний довідник. — Біла Церква : Буква, 2011. — С. 512.

Посилання

[ред. | ред. код]