Шамші-Адад I
| Шамші-Адад I | |
|---|---|
| Народився | 1860 до н. е. |
| Помер |
не раніше 1781 до н. е. Tell Leiland, Аль-Хасака, Сирія |
| Країна | Ассирія |
| Діяльність | суверен |
| Посада | Цар Ассирії[d] |
| Батько | Ila-kabkabud |
| Діти | Ясмах-Адад і Ішме-Даган I |
Шамші-Адад I (аккад. Моє сонце — Адад) — вождь одного з аморейських племен, що створив на межі XIX–XVIII[1] століть велику державу в північному Межиріччі. Старший сучасник Хамурапі. Правив 33 роки. Хоч пізніша ассирійська традиція[2], слідом за нею і багато які сучасні джерела, називають Шамші-Адада ассирійським царем, але насправді Ассирії як країни тоді не існували, а власне місто Ашшур не відігравало в створеній цим правителем державі якоїсь особливої ролі.
Життєпис[ред. | ред. код]
Був ішші-аккумом (вождем) ханійців — одного з аморейських племен. Його батьком був вождь Ілах-кабкабуху. Спершу йому належало лише два невеликих міста — Терке та Шубат-Елліль. Шамші-Адад поступово завоював ряд невеликих міст в середній течії Тигру, серед них Екаллатум, а ще через три роки вигнав з Ашшура Ерішума ІІ. Однак слід підкреслити, що це місто просто включили до складу держави, а столицею був Екаллатум за сорок кілометрів на південний-схід.
В перші роки правління Шамші-Адад зміцнював свою владу — він скасував міські ради старійшин та народні збори. Реорганізував ополчення. Свою державу розділив на військові округи хальцу начальники яких були підпорядковані безпосередньо йому. В одному з надписів Шамші-адад повідомляє, що запровадив в своїх володіннях фіксовані ціни на зерно, олію та шерсть. По всій країні було запроваджено єдиний вид писемності та офіційної мови — середньоєфратський діалект вавилонської (аккадської) мовиі відповідний вид клинопису, на противагу староассирійському який домінував у значній частині держави Шамші-Адад до того. В процесі завоювань до рук Шамші-Адад потрапили важливі торговельні міста, а його держава контролювала торговельні шляхи, зо проходили через північне Межиріччя. Цар не допустив існування старих, фактично незалежних торговельних організацій, а налагодити державну торгівлю не зміг чи не захотів. Через це його правління викликало занепад міжнародної торгівлі з Малою Азією та Іранським нагір'ям.
Спираючися на своє реформоване царство Шамші-Адад підкорив племена Тук-ріша і Нагірної країни на північ та схід від Ашшура. В Сирії захопив та обклав даниною Ямхад зі столицею в Халебі. Завоював важливий торговельний центр Катну. Пізнаше він підкорив царство Марі на середньому Євфраті і вигнав звідти царя Зімріліма. Правити в Марі Шамші-адад поставив правителем свого сина Ясмах-Адада якого однак тримав під своїм контролем. По тому Шамші-адад захопив Ешнуну на річці Діялі. Наступним мав Вавилон, але вавилонський цар Сінмубалліт відкупився великою даниною яку попервах платив і його син Хамурапі.
Також Шамші-Ададу вдалося захопити Кабару на Нижньому Забі, а також міста Аррапху і Шушшару. Держава Шамші-Адада охоплювала усе верхнє Межиріччя і простягалася від Іранського нагір'я до Сирії. Шамші-Адад спершу правив як ішшіакум, але потім прийняв царський титул шар кішшатім (цар багатьох). Але ця велика держава не пережила свого засновника. Спдакоємець Ішме-Даган виявився слабким правителем і незабаром втратив Марі, Ешнуну та інші території дійсно поступово перетворюючись на правителя міста Ашшура. Якщо молодий Хамурапі був васалом Шамші-Адада, то пізніше вже до нього як до гегемона звертається Ішме-Даган. Врешті Ашшур було завойовано військами Хамурапі і він надовго втратив незалежність і увійшов до складу Вавилонії.
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации
- Грибов Р. А. «Ассирия при Шамшиададе I (По данным архива Мари)». Автореф. дисс. … к.и.н. Л., ЛГУ. 1971.
- Эрлихман В.В.: Правители мира
Посилання[ред. | ред. код]
- Шамши-Рамман // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Переписка из царского архива Мари
|
