Шарль Глейр

Шарль Глейр
фр. Marc Gabriel Charles Gleyre
При народженні	фр. Marc, Gabriel Charles Gleyre
Народження	2 травня 1806(1806-05-02)[…] Шевії, Морж, Во, Швейцарія
Смерть	5 травня 1874(1874-05-05)[…] (68 років)
	Бурбонський палац, VII округ Парижа (аневризма)
Поховання	цвинтар Монпарнас, Chevilly cemeteryd і La Sallaz cemeteryd
Країна	Швейцарія  Франція
Жанр	історичний живопис і релігійний живописd
Діяльність	художник
Напрямок	Orientalist paintingd
Покровитель	John Lowell, Jr.d
Вчитель	Луї Ерсан і Жан-Огюст-Домінік Енгр
Відомі учні	Клод Моне, П'єр-Оґюст Ренуар, Альфред Сіслей, Джеймс Вістлер, Жан Фредерік Базиль, Жан-Леон Жером, Gustave Briond, François Emile Ehrmannd, Едвард Джон Пойнтер, Деніел Ріджвей Найт, Ludovic-Napoléon Lepicd, Jean-Jules-Antoine Lecomte du Nouÿd, Jean-Louis Hamond, Auguste Toulmouched, Alexandre Lauwickd, Alexis-Paul Pachot d'Arzacd, Alfred Chataudd, Armand Félix Marie Jobbé-Duvald, Eugène Castelnaud, Eugène Faured, Félix Thomasd, Gaston Saved, Анрі-П'єр Піку, Henri Bouchet-Doumenqd, Henri Zuberd, Hippolyte Duboisd, Louis-Frederic Schützenbergerd, Paul Baudoüind, Charles Joseph Beauveried, Carl Happeld, Auguste de La Brélyd, Alexandre Le Bihand і Auguste Bachelind
Працівник	Національна вища школа красних мистецтв
Твори	Lost Illusionsd
Роботи в колекції	Національна галерея Вікторії, Музей мистецтв Філадельфії, Художній музей Волтерс, Cantonal Museum of Fine Artsd, Museum of the History of Franced, Building of the Winterthur Museum of Artd, Chrysler Museum of Artd, Музей Фабра і Галерея мистецтв Вокера
Шарль Глейр у Вікісховищі

Марк Габріель Шарль Глейр (фр. Marc Gabriel Charles Gleyre; 2 травня 1806 — 5 травня 1874) — швейцарський художник і педагог, представник академізму.

Біографія

Народився в Шевії (Швейцарія) 2 травня 1806 року . Осиротівши восьми чи дев'яти років від народження, Шарль Глейр був відвезений дядьком у Ліон і відданий у фабричну школу. У середині 1820-х років він прибув до Парижа і кілька років посилено вивчав живопис у майстерні Ерсана, потім майже на десять років залишив Францію (1828). Кілька років Глейр провів в Італії, де розвинув свій здібності вивченням і копіюванням творів старовинних майстрів, а також писанням етюдів з натури. В Італії він зблизився, зокрема, з Орасом Верне та Луї Леопольдом Робером, а потім вирушив до Греції і далі на схід, побувавши в Єгипті, Лівані, Сирії. Природа і народний побут цих країн доставили йому багатий запас матеріалів наступних його картин.

Повернувшись до Парижа в 1834 році, він незабаром став відомим і зайняв чільне місце серед представників романтично-ідеального напряму у французькому живописі. У своїх картинах відтворював народні сцени, типи та костюми відвіданих ним країн; писав також пейзажі, міфологічні, історичні та релігійні сюжети, іноді портрети. Перша його картина, яка привернула увагу, з'явилася в 1840 році («Відіння святого Іоанна»). За нею пішов «Вечір» (1843) — масштабна алегорія, що отримала срібну медаль на Паризькій виставці і відома надалі під назвою «Втрачені ілюзії».

Незважаючи на певний успіх, Глейр мало брав участь надалі у конкурсних виставках. Він вирізнявся винятковою вимогливістю до себе, працював над картинами довго, проте залишив загалом, згідно з посмертним каталогом, 683 роботи — включаючи етюди та малюнки, серед яких, зокрема, портрет Гейне, використаний для гравюри в журналі «Revue des Deux Mondes» (квітень 1852). Серед найбільш значних робіт у спадщині Глейра — картини «Земний рай» (про яку захоплено відгукувався Іполіт Тен), «Потоп», «Одіссей і Навсикая», «Блудний син» та інші полотна на античні та біблійні сюжети.

Глейр також був відомий як педагог. У 1840-х років Поль Деларош передав йому своїх учнів. У студії Глейра в різні часи займалися Сіслей, Ренуар, Моне, Вістлер, Піку, Ґенц та інші видатні художники.

Посилання

• Шарль Глейр (рос.)
• Провідні роботи Шарля Глейра (англ.)