Орас Верне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орас Верне
фр. Horace Vernet
Emile Jean Horace Vernet 002.jpg
Автопортрет, 1835 р.
При народженні Émile Jean-Horace Vernet
Народження 30 червня 1789(1789-06-30)
Париж
Смерть 17 січня 1863(1863-01-17) (73 роки)
  Париж
Поховання
Національність Франція Франція
Країна Франція
Жанр побутова картина, батальний жанр, портрет
Навчання Париж
Діяльність художник, фотограф, військовослужбовець, графік
Напрямок академізм, романтизм, реалізм
Роки творчості 1809—1862
Покровитель Наполеон I Бонапарт
Вчитель François-André Vincentd
Відомі учні Jules Bretond, Joseph Simon Volmard, Ignace-François Bonhomméd, Jean-Paul Alauxd, Louis Marie Baptiste Atthalind, Pierre Dupuisd, Charles-Édouard Elmerichd і Eugène Lamid
Член Нідерландська королівська академія наук і Академія красних мистецтв Франції
Твори The battle of Jena, October 14, 1806d, Boudinesd і Battle of Fontenoy, 11th of May 1745d
Батько Carle Vernetd
Брати, сестри  • Camille Françoise Joséphine Vernetd
Нагороди

CMNS: Орас Верне у Вікісховищі

Емі́ль-Жан-Ора́с Верне́ (фр. Horace Vernet; нар. 30 червня 1789 — пом. 17 січня 1863) — французький живописець-баталіст.

1826 року намалював картину «Мазепа серед вовків». Тарас Шевченко високо цінував творчість Верне. У листі до Б. Залеського, що датується орієнтовно вереснемлистопадом 1853, Шевченко назвав Верне, Ф.-В.-Е. Делакруа і П. Делароша як представників «нової французької школи» і радив зробити фотокопії з естампів їхніх творів.

Біографія[ред. | ред. код]

Син Шарля Верне, навчався у батька. Зробив блискучу кар'єру художника і дипломата, належав до політичної еліти країни як при Наполеоні Бонапарті, так і під час Реставрації Бурбонів. Був директором Французької академії в Римі (1829—1835). Побував разом з французькою армією в Алжирі (1833), в 1836 і 1842—1843 відвідав з дипломатичними дорученнями Російську імперію, де написав кілька картин на замовлення царського двору.

Здобув широку популярність як автор патетичних батальних полотен (у тому числі величезних композицій — Взяття Танжера, картини боїв: при Фрідланді, Єні, Ваграмі і Фонтенуа та ін. — створених у 1830-ті і 1850-ті роки на замовлення Луї Філіпа і Наполеона III, що зберігаються у Версалі).

Любив малювати люті сутички і бурхливі краєвиди, нерідко поєднуючи їх в єдиному образі (Битва на морі, 1825). Відчував потяг до гостродраматичної екзотики (Мазепа, переслідуваний вовками, 1826—1827, Музей Кальве, Авіньйон). Його північноафриканські мотиви зробили великий вплив на розвиток орієнталізму. Виступав також як майстер монументально-декоративного живопису (плафон в залі єгипетських старожитностей у Луврі, 1827; тощо) і портретист (Б. Торвальдсен, 1835, Музей Торвальдсена, Копенгаген).

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Обрані твори (неповний перелік)[ред. | ред. код]

  • «Автопортрет»
  • «Перегони вільних коней на карнавалі в Римі», 1820 р., Музей мистецтва Метрополітен
  • «Баталія при Жемалле», 1821 р.
  • «Баталія при Ханау», 1824 р.
  • «Мазепа серед вовків», 1826 р.
  • «Баталія при Вальмі», 1826 р., Національна галерея (Лондон)
  • «Польський Прометей (картина)», 1831 р. Польська бібліотека, Париж
  • «Вояки папи римського атакують італійських грабіжників», 1831 р., Художній музей Волтерс
  • «Полювання у Понтійських болотах під Римом», 1833 р. Національна галерея мистецтва, Вашингтон, США
  • «Принц Джонвілл примає рапорт від корабельного лейтенанта» (експедиція у Мексику у 1838 році), палац Версаль.
  • «Барикада на вулиці Суффло в Парижі 24 червня 1848 р.» (Епізод буржуазної революції 1848 року)
  • «Баталія при Альме»

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.

Посилання[ред. | ред. код]