Жан Фредерік Базиль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Фредерік Базиль
Jean Frédéric Bazille
Frédéric Bazille 004.jpg
Автопортрет, 1865
При народженні Жан Фредерік Базиль
Народження 6 грудня 1841(1841-12-06)
Монпельє
Смерть 28 листопада 1870(1870-11-28) (28 років)
  Бон-ла-Роланд
(загиблий у бою)
Поховання
Національність Франція Франція
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція[1]
Жанр портрет[2][3], пейзаж[2][3], figure paintingd[2][3], натюрморт[2][3] і жанрове малярство[2][3]
Діяльність художник
Напрямок Імпресіонізм
Роки творчості 1860[1]1870[1]1870[1]
Вплив на Клод Моне, П'єр-Оґюст Ренуар, Едґар Деґа, Альфред Сіслей, Едуар Мане, Берта Морізо, Поль Сезанн, Каміль Піссарро
Вчитель Шарль Глейрd
Твори View of the Villaged, Studio in the Rue de Furstembergd і Réunion de familled
Батько Gaston Bazilled
Брати, сестри Marc Bazilled

CMNS: Жан Фредерік Базиль у Вікісховищі

Жан Фредерік Базиль, відоміший як Фредерік Базиль (фр. Jean Frédéric Bazille; 6 грудня 1841, Монпельє — 28 листопада 1870, Бон-ла-Роланд) — французький художник, один із засновників імпресіонізму у живописі.

Біографія[ред. | ред. код]

Пьер Огюст Ренуар. «Портрет Базиля»

Народився 6 грудня 1841 у французькому місті Монпельє (департамент Еро), в буржуазній протестантській сім'ї. Захопився живописом під впливом картин Ежена Делакруа.

У 1859 почав вивчати медицину[4].

У 1862 переїхав до Парижа, щоб продовжити навчання. У столиці познайомився з Ренуаром і всерйоз почав займатися образотворчим мистецтвом.

Всупереч бажанню батьків, Базиль вступив в художню студію Шарля Глейра, де познайомився з Клодом Моне і Альфредом Сіслеєм. Молоді люди організували групу однодумців. Їх кумирами були Гюстав Курбе і Едуар Мане. За прикладом художників барбізонської школи, Базиль і його друзі пробували свої сили у пленері[4]. У Шаї в товаристві Мане писав види Нормандії, позував для картини «Сніданок на траві». Його улюблена тема — людина та природа.

Творчість[ред. | ред. код]

Картини художника насичені сонцем, світлими і яскравим фарбами, що додають особливу натхненність образам. Починаючи з 1866 року, художник брав кілька разів участь в офіційних Салонах. Востаннє він брав участь у виставці 1870 року, і цього ж року пішов добровольцем на франко-прусську війну. Художник був убитий 28 листопада 1870 року в бою під Бон-ла-Роландом.

За спогадами друзів Базиль був талановитим, про що можна судити з його нечисленних робіт. Хоча Жан Фредерік Базиль не дожив до першої виставки імпресіоністів, він був тісно з ними пов'язаний, так як його картини новаторські за своєю специфікою, передають враження художника від повсякденного життя.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

  • Рожева сукня / La Robe rose (1864)
  • Автопортрет / Autoportrait, (1865)
  • У колі сім'ї / Réunion de Famille, (1867)
  • Огюст Ренуар / Portrait d'Auguste Renoir (1867)
  • Грішник / Pécheur à l'épervier (1868)
  • В селі / Vue de village, (1868)
  • Літня сцена / Scène d'été, 1869
  • Туалет / La Toilette, (1870)
  • Майстерня на вулиці Ла Кондамін / L'Atelier de la rue La Condamine, (1870)
  • Маленький садівник / Le Petit Jardinier

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Frédéric Bazille et ses amis impressionnistes, catalogue de l'exposition Montpellier, Musée Fabre et Brooklyn (USA), Museum of Art, juillet 1992-janvier 1993. Paris, Réunion des Musées nationaux et Brooklyn, Art museum, 1992
  • Frédéric Bazille: Correspondance éditée par Guy Barral et Didier Vatuone, Montpellier, Presses du Languedoc, 1992
  • Pascal Bonafoux: Bazille, les plaisirs et les jours, (1994)
  • Dianne W. Pitman: Bazille, Purity, pose and paintings in the 1860s., Pennsylvania State University Press (USA), (1998)