Жан Фредерік Базиль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Фредерік Базиль
Jean Frédéric Bazille
Frédéric Bazille 004.jpg
Автопортрет, 1865
При народженні Жан Фредерік Базиль
Народження 6 грудня 1841(1841-12-06)
Монпельє
Смерть 28 листопада 1870(1870-11-28) (28 років)
  Бон-ла-Роланд
  • загиблий у бою
  • Поховання
    Національність Франція Франція
    Громадянство Flag of France.svg Франція
    Жанр портрет
    Діяльність художник
    Напрямок Імпресіонізм
    Вплив на Клод Моне, П'єр-Оґюст Ренуар, Едґар Деґа, Альфред Сіслей, Едуар Мане, Берта Морізо, Поль Сезанн, Каміль Піссарро
    Вчитель Marc-Charles-Gabriel Gleyre[d]
    Твори View of the Village[d], Studio in the Rue de Furstemberg[d] і Réunion de famille[d]

    CMNS: Frédéric Bazille на Вікісховищі

    Жан Фредерік Базиль, відоміший як Фредерік Базиль (фр. Jean Frédéric Bazille; 6 грудня 1841, Монпельє — 28 листопада 1870, Бон-ла-Роланд) — французький художник, один із засновників імпресіонізму у живописі.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Пьер Огюст Ренуар. «Портрет Базиля»

    Народився 6 грудня 1841 у французькому місті Монпельє (департамент Еро), в буржуазній протестантській сім'ї. Захопився живописом під впливом картин Ежена Делакруа.

    У 1859 почав вивчати медицину[1].

    У 1862 переїхав до Парижа, щоб продовжити навчання. У столиці познайомився з Ренуаром і всерйоз почав займатися образотворчим мистецтвом.

    Всупереч бажанню батьків, Базиль вступив в художню студію Шарля Глейра, де познайомився з Клодом Моне і Альфредом Сіслеєм. Молоді люди організували групу однодумців. Їх кумирами були Гюстав Курбе і Едуар Мане. За прикладом художників барбізонської школи, Базиль і його друзі пробували свої сили у пленері[2]. У Шаї в товаристві Мане писав види Нормандії, позував для картини «Сніданок на траві». Його улюблена тема — людина та природа.

    Творчість[ред. | ред. код]

    Картини художника насичені сонцем, світлими і яскравим фарбами, що додають особливу натхненність образам. Починаючи з 1866 року, художник брав кілька разів участь в офіційних Салонах. Востаннє він брав участь у виставці 1870 року, і цього ж року пішов добровольцем на франко-прусську війну. Художник був убитий 28 листопада 1870 року в бою під Бон-ла-Роландом.

    За спогадами друзів Базиль був талановитим, про що можна судити з його нечисленних робіт. Хоча Жан Фредерік Базиль не дожив до першої виставки імпресіоністів, він був тісно з ними пов'язаний, так як його картини новаторські за своєю специфікою, передають враження художника від повсякденного життя.

    Творчий доробок[ред. | ред. код]

    • Рожева сукня / La Robe rose (1864)
    • Автопортрет / Autoportrait, (1865)
    • У колі сім'ї / Réunion de Famille, (1867)
    • Огюст Ренуар / Portrait d'Auguste Renoir (1867)
    • Грішник / Pécheur à l'épervier (1868)
    • В селі / Vue de village, (1868)
    • Літня сцена / Scène d'été, 1869
    • Туалет / La Toilette, (1870)
    • Майстерня на вулиці Ла Кондамін / L'Atelier de la rue La Condamine, (1870)
    • Маленький садівник / Le Petit Jardinier

    Галерея[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Бібліографія[ред. | ред. код]

    • Frédéric Bazille et ses amis impressionnistes, catalogue de l'exposition Montpellier, Musée Fabre et Brooklyn (USA), Museum of Art, juillet 1992-janvier 1993. Paris, Réunion des Musées nationaux et Brooklyn, Art museum, 1992
    • Frédéric Bazille: Correspondance éditée par Guy Barral et Didier Vatuone, Montpellier, Presses du Languedoc, 1992
    • Pascal Bonafoux: Bazille, les plaisirs et les jours, (1994)
    • Dianne W. Pitman: Bazille, Purity, pose and paintings in the 1860s., Pennsylvania State University Press (USA), (1998)