Шар-пей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шар-пей
Країна походження Китай
Характеристики
Вага 18-35 кг
Висота в холці 44-51 см
Собака (Canis lupus familiaris)

Шар-пе́й (анг. Shar Pei, кит. 沙皮, «піщана шкура») — порода собаки, належить до 2 групи МКФ, одна з найдавніших порід[1]. Відноситься до типу молосоподібних собак та відома такими відмітними рисами, як надзвичайно глибокі складки шкіри та синьо-чорний язик.

Активний та міцної будови собака середнього розміру. Складки на черепі та плечах, маленькі вуха і «гіпопотамів» морда надають Шар-пею унікальний вид. 1978 року шар-пей був занесений в «Книгу рекордів Гіннесса» як найрідкісніша в той час порода в світі.

Історія[ред.ред. код]

Шарпей - дуже древня порода собак, що сформувалася в Китаї. Походження цієї породи, на жаль, невідоме. Серед собаківників є думка, що один з великих китайських імператорів знищив усі згадки старовини про цю породу. Ми не можемо це підтвердити, оскільки мета такого знищення абсолютно не ясна. В результаті генетичних досліджень вчені довели, що породі шарпей вже більше трьох тисяч років. Відомо, що ці собаки жили на території Китаю в 3-2 столітті до нашої ери. Археолагами були знайдені гробниці старокитайського народу, на стінах яких були зображені собаки з численними складками з серйозним вираженням морди. Порода була дуже популярна серед китайців в 30-х роках 2о-го століття. Проте з приходом до влади Мао Цзедуна, усі тварини Китаю були практично знищені. Політика комуністів не дозволяла тримати тварин, це розцінювалося як не уявна розкіш. Незабаром настав смутний час Другої світової війни. Чисельність тварин, що залишилася скорочувалася. Одного разу в журналі з'явилася стаття про нібито останнього з шарпеїв, селекціонери серйозно замислилися про повне відновлення популяції. Для цієї мети були використані всього вісім шарпеїв, що залишилися. Їх стали схрещувати з іншими схожими собаками. Перший стандарт породи був затверджений в 1976 році. Цього року також вивели перший чистокровний родовід. У 1978 році шарпеїв занесли в Червону книгу як рідкісну вимираючу породу. Незабаром ця порода стала поширюватися в країни Європи і США. У 90-х перші розплідники з'явилися на території Росії. Сьогодні шарпеї одні з найпопулярніших собак у всьому світі.

Догляд[ред.ред. код]

Шарпея треба тримати в квартирі. Оскільки у них зовсім коротка шерсть, вони дуже чутливі до холодів і осідань. Вигулювати шарпеїв треба дуже часто. Їм потрібні значні фізичні навантаження. Проте, в жарку погоду вихованця краще залишити в будинку, оскільки у нього може статися сонячний удар. Виводьте пса в такий час лише у справах. Шерсть шарпеїв треба розчісувати гумовою щіткою, яка прекрасно видаляє відмерлі волоски. Купати цих собак рекомендується раз на місяць. Використовуйте спеціальні шампуні, інакше може з'явиться алергія. Також шкіра шарпеїв особливо чутлива і схильна до роздратувань. Стежте за тим, щоб вода ні в якому разі не потрапляла собаці у вухо. Бо шарпеї мають специфічні тонкі слухові канали, і вода, що туди потрапляє миттєво викликає запалення. Вкрай важливо після миття добре висушити собаку, і видалити із складок надлишки води і шампуню. Стежте за очима вихованця, протирайте їх настоєм ромашки.

Характер[ред.ред. код]

Шарпеї дуже розумні і товариські собаки. Вони віддані своєму хазяїну і дуже прив'язані до нього. Проте, до дітей вони не досить терплячі. Тому краще заводити такого пса, коли Ваша дитина знаходиться вже у свідомому віці. Шарпей вимагає до себе поваги, тому не терпітиме витівки маленьких дітей. Хоча ситуацію можна виправити ранньою соціалізацією пса. Шарпеї досить горді собаки, схильні до домінування. Вони не довіряють незнайомим людям і можуть проявляти до них агресію.

Тренування[ред.ред. код]

Дресирувати шарпея треба з раннього віку, інакше потім буде украй важко. Ці собаки намагатимуться зайняти у будинку домінуючу позицію. Цього допускати не можна, інакше в майбутньому пес буде зовсім некерованим. Ви повинні показати собаці, що головна в цьому будинку людина. Причому не важливо яка. Усі члени родини повинні привчити його до цього. Якщо він відчує щонайменше слабке місце в характері людини, то слухатися її він вже не буде. Дресирувати шарпея звичайно складно, але можна. Просто до нього потрібен спеціальний підхід, а який саме Ви повинні будете зрозуміти в період тренувань. Все залежить від людини. Шарпей, звичайно, не найпростіший учень, але він чудовий відданий пес, який поза сумнівом теж хоче догодити хазяїну. Знайдіть з шарпеєм спільну мову, і тоді у Вас все вийде.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]