Шилівка (Полтавський район)
село Шилівка | |
---|---|
Шилівська загальноосвітня школа | |
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Полтавський район |
Громада | Решетилівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA53080390790019546 |
Облікова картка | Шилівка |
Основні дані | |
Засноване | 1666 (358 років) |
Населення | 443 |
Поштовий індекс | 38430 |
Телефонний код | +380 5363 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°34′25″ пн. ш. 33°51′07″ сх. д. / 49.57361° пн. ш. 33.85194° сх. д.Координати: 49°34′25″ пн. ш. 33°51′07″ сх. д. / 49.57361° пн. ш. 33.85194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
80 м |
Водойми | р. Псел |
Відстань до обласного центру |
72 км |
Відстань до районного центру |
72 км |
Найближча залізнична станція | Полтава-Південна |
Відстань до залізничної станції |
75 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38430, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Шилівка |
Карта | |
Мапа | |
|
Ши́лівка — село в Україні, у Решетилівській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 443 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Шилівська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Шилівка розташоване за 72 км від обласного та районного центру, на лівому березі річки Псел, в місці впадання річки Саврай, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Паненки, на протилежному березі — село Підгір'я Миргородського району. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
Історія[ред. | ред. код]
За переказами село Шилівка заснована козаком Шило наприкінці 1666 року. Козаки на прізвище Шило знані за Реєстром Війська Запорозького 1649 року.
Вперше Шилівка у писемних джерелах згадується у Малоросійських Переписних книгах 1666 року, як село у складі Остап'євської сотні Миргородського полку.
Станом на 1859 рік у козацькому селі Хорольського повіту Полтавської губернії мешкало 1370 особи (634 чоловічої статі та 736 — жіночої), налічувалось 173 дворових господарства, існувала православна церква[1].
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Калениківської волості мешкало 1300 осіб, налічувалось 189 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 2 кузні, 20 вітряних млинів[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1388 осіб (701 чоловічої статі та 687 — жіночої), з яких 1386 — православної віри[3].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 697 жителів села[4].
У Незалежній України
12 червня 2020 року, в ході децентралізації, Шилівська сільська рада об'єднана з Решетилівською міською громадою.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Решетилівського району, село увійшло до складу Полтавського району[5].
Економіка[ред. | ред. код]
- ПП «Колос».
- База відпочинку «Тепловозоремонтник» (ПТРЗ).
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа І—ІІ ступенів.
- Будинок культури.
Персоналії[ред. | ред. код]
Уродженці села:
- Арендаренко Іван Іванович (1921—2013) — Герой Радянського Союзу[6].
- Мегелик Дмитро Тихонович (1924—1985) — український письменник, журналіст.
- Плахтій Вадим Олександрович — український військовик, учасник російсько-української війни[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 4382)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-177. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Шилівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Сайт «Герои страны». Архів оригіналу за 16 червня 2012. (рос.)
- ↑ Решетилівська міська рада. reshsmart.gov.ua. Процитовано 5 квітня 2024.
Посилання[ред. | ред. код]
У Вікісловнику є сторінка Шилівка. |
- Погода в селі Шилівка. [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |