Шишацька волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Шишацька волость | ||||
| Центр | Шишаки | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 14 818 (1885) | |||
| Населення | 8671 осіб (1885) | |||
| Густота | 53.6 осіб / км² | |||
| Попередники | Шишацька сотня | |||
| Наступники | Шишацький район | |||
Шишацька волость — адміністративно-територіальна одиниця Миргородського повіту Полтавської губернії з центром у містечку Шишаки.
Станом на 1885 рік — складалася з 61 поселення, 11 сільських громад. Населення — 8671 особа (4297 чоловічої статі та 4378 — жіночої), 1218 дворових господарств[1].
| Площа, дес. | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 7232 | 5445 |
| Приватної власності | 7446 | 5801 |
| Казеної власності | 39 | — |
| Іншої власності | 101 | 100 |
| Загалом | 14818 | 11346 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Шишаки — колишнє державне та власницьке містечко при річці Псел за 30 верст від повітового міста, 3000 осіб, 506 дворів, 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, лікарня, 6 постоялих будинків, 6 лавок, базар, 3 ярмарки, 8 кузень, 27 вітряних млинів, 6 маслобойних заводів. За 7 верст — селітровий завод.
- Василівка (Яповщина) — колишнє власницьке село, 526 осіб, 69 дворів, православна церква, водяний та 2 вітряних млини, 4 ярмарки.
Старшинами волості були:
- 1900 року козак Іван Васильович Замоздря[2];
- 1904 року козак Яків Пилипович Біленко[3];
- 1913—1915 роках Петро Омелянович Корецький[4],[5].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Повітовий центр |  | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Багачанська • Баранівська • Березоволуцька • Зубівська • Зуївська • Кибинська • Комишнянська • Миргородська • Петрівцівська • Попівська • Савинська • Сорочинська • Устивицька • Хомутецька • Шишацька • Яреськівська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Велика Обухівка • Зубівка • Кибинці • Корсунова Слобідка • Мала Решетилівка • Матяшівка • Петрівці • Савинці • Федунка | |