Шольци

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шольц-Вольфовичі)
Перейти до: навігація, пошук

Шольци (нім. Scholtz, пол. Szolcowie) — міщанський рід (іноді — клан) у Львові, який походив із Сілезії. Владислав Лозінський припускав, що наприкінці 16 ст. вже були поляками.[1]

Особи[ред.ред. код]

В'їзна брама дому Штанцля Шольца
  • Вольф (Вольфганг) — львівський купець та бургомістр (XVI ст.), вважається засновником роду і його гілки — Шольц-Вольфовичів (або просто Вольфовичів[2]). Мав 12 синів і 12 дочок від однієї дружини Беати — доньки львівського патриція Газа (правдоподібно, Мельхіора).
  • Якуб та Йоган — брати Вольфа.
  • Станіслав (Штанцель) — засновник «Шольцівської гілки роду» (Шольців-Штанцльовичів, або просто Штанцльовичів[2])[3]
  • Каспер — доктор, швагро Шимона Шимоновича (перший його шлюб), подібно,[4] чоловік Зузанни, доньки Мартина Кампіана,[5] мав гарну бібліотеку
  • Ганус (Гануш) — брат Вольфа, осів через 2 роки після брата[1]
  • Якуб (пом. 1612)[6]
  • Якуб (пом. бл. 1643) — доктор права, кавалер золотого острога[4]
  • Якуб — бурмістр у 1637[7]
  • Катаріна, чоловік — Мартин Никанор Анчевський
  • Катаріна (Вольфович) — матір Яна Альнпека[8]
  • Ян (Януш, Ганус?) 1547?
  • Мельхіор[9]
  • Ян (пом. 1653, Вольфович) — доктор філософії[1]

Шольц-Вольфовичі (Вольфовичі)[ред.ред. код]

Цікаво, що[ред.ред. код]

Ян Порохницький мав конфлікт з деякими львівськими райцями (зокрема, Март. Кампіаном, Еразмом Сикстом, Вольфовичем, Якубом Шольцом) стосовно маєтку Сигнівок, а потім відлучив їх від церкви. Оголошуючи це рішення з амвону львівської катедри, викликав протест парафіян, які силоміць стягнули його звідти. Тоді архиєпископ відлучив ще й львів'ян і наказав замкнути костели міста, внаслідок чого львів'яни-католики почали відвідувати богослужіння й в українських (православних) храмах. Зрозумівши, що не варто надалі продовжувати конфлікт, скасував свої попередні вироки.[13]

На вул. Коперника, біля тротуару, на схилі монастирського пагорба біля костелу та шпиталю святого Лазаря, є напівкругла, викладена цеглою ніша. У ній до середини 1950-х років діяв колодязь (нині ванна колодязя слугує квітником). Нішу прикрашають два кам'яні леви з гербами родин патриціїв Шольц-Вольфовичів та Кампіанів (скульптор Бернард Дікембош), які свого часу прикрашали стару львівську ратушу.[14][15]

Існувала оздоблена візерунком родова каплиця-гробівець[16] з тесаного каменю біля стіни латинської катедри Львова.[17]

Ян-Амор Тарновський через свого агента Йоба Братфуша (Претфуса) купив у львівських міщан Вольфа та Януша Шольців, Георга Ґансборна «pro sua necessitate» 21 віз «січної» зброї, 17 возів «залізива», 115 штук вогнепальної зброї, аркебузу, ручні мушкети[18]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 45.
  2. а б Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 15.
  3. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 53.
  4. а б Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 55.
  5. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 73.
  6. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 54.
  7. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 30.
  8. Charewiczowa Ł. Alembek (także Alnpeck, Alnpech, Alnpecht, Almpek, Alempech, Alempeck, Allembege, Allembek) Jan // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 74. (пол.)
  9. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 49.
  10. а б Dörflerówna A. Domagalicz, al. Wolfowicz Jan // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 290. (пол.)
  11. а б Hornung Z. Bemer Andrzej, budowniczy… // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935 (reprint 1990). — t. I. — S. 420. (пол.)
  12. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 46.
  13. Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 42.
  14. Старовинні леви з давньої ратуші біля криниці
  15. Світлина
  16. [1]
  17. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 55.
  18. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku… — S. 33.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]