Покровська церква (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Церква Покрови Богородиці
Покровська церква
Church of Saint Nicholas, Lviv.jpg

49°50′03″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.8344083° пн. ш. 24.0316806° сх. д. / 49.8344083; 24.0316806Координати: 49°50′03″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.8344083° пн. ш. 24.0316806° сх. д. / 49.8344083; 24.0316806
Тип церква
Країна

Україна Україна

Розташування Львів
Конфесія Українська Православна Церква Київського Патріархату
Єпархія Львівська єпархія
Тип будівлі Базиліка
Архітектор Ф.Плаціді
Будівник Казимир Гранацький
Побудовано на кошти Самуеля Мухавецького
Яна Яблоновського
Будівництво 1739 — 1745
Реліквії
  • Ікона з частинкою мощів святителя Макарія
  • Ікона з частинкою мощів святої великомучениці Варвари
  • Список чудотворної ікони Львівської Богородиці «Одигитрія»[1]
  • Список чудотворної ікони Божої Матері «Годувальниця»
  • Ікона Пресвятої Богородиці з мощами 4-ох святих
  • Ікона Пресвятої Богородиці «Знамення»[2]
Настоятель митрополит Львівський і Сокальський Димитрій
Адреса вул. Грушевського, 2
Покровська церква (Львів). Карта розташування: Львів
Покровська церква (Львів)
Покровська церква (Львів) (Львів)

Церква Покрови Богородиці (давніше костел святого Миколая, костел Пресвятої Трійці та святого Миколая Єпископа, тринітарський костел) — культова споруда, пам'ятка архітектури XVIII століття у Львові. Знаходиться в центральній частині міста, на вулиці Михайла Грушевського, 2[3].

Історія[ред.ред. код]

Перші тринітарії прибули до Львова 1685 року з Іспанії. Поступово вони придбали кілька будинків у львівському середмісті, де влаштували тимчасовий монастир.

Lwow-StaryUniwersytet-kosciolSwMikolaja.jpg

22 серпня 1693 року затвердили перший документ стосовно фундушів монахам. Миколай Стшалковський записав у 1694 році 40000 злотих для монастиря.[4] Також заповів ченцям земельну ділянку на Галицькому передмісті і кошти на будівництво.

Дерев'яний монастир на мурованому фундаменті було споруджено 1694 року. Через 2 роки завершено будівництво дерев'яного костелу святого Миколая. У 17391745 роках коштом Самуеля Мухавецького та Яна Яблоновського споруджено сучасну будову. 1769 року сталась пожежа. Відбудова тривала до 1777 року. 1782 року орден тринітаріїв був скасований — 9 капланів, 3 брати, що мешкали тут, змушені були залишити святиню.

Інвентар 1783 року засвідчив, що у костелі було 10 вівтарів (включно із головним), амвон, 9-голосний орган на хорах. 1790 року костел став парафіяльним, а у кляшторі розмістилась плебанія. 1837 року храм віддано під опіку Єзуїтам. У 1853 році поруч із костелом, у будинку Єзуїтського конвікту був розташований Львівський університет. 1903 року завершено реставрацію під керівництвом Міхала Лужецького.

Авторство проекту приписується італійцеві Франческо Плачиді. Будівельником, ймовірно, був чернець-тринітарій Казимир Гронацький, уродженець Любліна.

Архітектура[ред.ред. код]

Костел тринавний, перекритий напівциркульними склепіннями з розпалубками. Фасад завершено традиційним для свого часу фронтоном з волютами. Площина фасаду розчленована пілястрами і значно розвинутими карнизами.

Інтер'єр виконаний в стилі рококо та прикрашений пишною ліпниною, різьбленням по дереву і скульптурою. Автором ліпного декору, виконаного в 1746 році, був чернець Л. Печицький (з Підляшшя). Вівтарна дерев'яна скульптура належить майстру Себастьянові Фесінґеру.

Цінною пам'яткою мистецтва є вівтар Шольц-Вольфовичів, зроблений близько 1595 року, що знаходиться у лівій наві. Він походить з Латинського собору Львова, його фундатором у 1595 році був райця Львова Ян Шольц-Вольфович,[5] виконаний скульптором Яном Зарембою (польський дослідник Збіґнєв Горнунґ припускав авторство Андреаса Бемера[5]).

Статуя Яна Непомука[ред.ред. код]

З 1796 року перед храмом стояла статуя святого Яна Непомука, яка перед тим знаходилась біля мосту через Полтву на Галицькому передмісті, потім — на Академічній площі.[6]

Світлини[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 80.
  • Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР. — К. : Будівельник, 1983—1986. — Том 3. — C. 42.
  • Смірнов Ю. Костел св. Миколая // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 532—536. — ISBN 978-966-7007-99-7..
  • Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів: Архітектурно-історичний нарис. — К. : Будівельник, 1989. — С. 96. — ISBN 5-7705-0178-2.
  • Białynia-Chołodecki J. Trynitarze. — Lwów : Nakładem towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1911. — S. 44—46, 69—75.
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 122—123.

Посилання[ред.ред. код]