Юзеф Пйонтковський
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Юзеф Пйонтковський | |
|---|---|
| Народився | 1860 |
| Помер | 20 століття |
| Країна |
 Республіка Польща |
| Діяльність | архітектор |
| Знання мов | польська |
| Нагороди |
 |
Юзеф Пйонтковський (пол. Józef Piątkowski, 1874 — після 1939[1]) — польський архітектор. Працював у Львові на початку XX століття. Проєктував споруди у різних напрямках модерну. 1910 року експонував власні проєкти разом з іншими архітекторами на виставці у Львові[2]. 1928 року призначений судовим присяжним[3].
- Проєкти
- Будинки у стилі орнаментальної сецесії на нинішній вулиці Бандери, 31 і 33 у Львові. Збудовані 1908 року для Юзефа Кеніга[4].
- Вілла «Вікторія» на нинішній вулиці Коновальця, 92 у Львові. Збудована 1909 року для Вікторії Фрідман у стилі раціональної сецесії[4].
- Будинок Бромільських на нинішній вулиці Генерала Чупринки, 49. Збудований у 1909—1910 роках у стилі модерну, базується переважно на ордерній системі. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського[5].
- Спарені кам'яниці братів Шварцвальд на вулиці Клепарівській 7, 7а. Збудовані 1911 року у стилі геометричного модерну.
- Прибуткові будинки № 5 і 17 на вулиці Пекарській у Львові. Обидва збудовані у 1911—1912 роках у стилі модерн, що базується на неокласицизмі. Перший з будинків оздоблений скульптором Зигмунтом Курчинським[5].
- Будинок Сильвестра Кручковського на нинішній вулиці Героїв Майдану, 28 у стилі геометричної сецесії, близької до віденських зразків. Збудований 1912 року фірмою Левинського[4].
- Пйонтковському приписується авторство будинку колишньої товарної біржі Мойсея Полтурака на нинішній вулиці Городоцькій, 2, на розі із проспектом Чорновола. Проєкт виконано 1910 року у фірмі Міхала Уляма, збудовано до 1912, скульптурне оздоблення Станіслава Пліхала. Стилістично будинок належить до неокласицизму з елементами модерну[6].
- Пасаж Грюнерів із кінотеатром «Марисенька» (нині театр «Воскресіння»), збудований у 1911—1913 роках. Починався і завершувався прибутковими будинками на нинішніх площі Генерала Григоренка, 5 і вулиці Менцинського, 8. Обидва у стилі модерн, перший — з елементами необароко, другий — неоампіру[4].
- Житловий прибутковий будинок А. Кампеля на розі вулиць Гоголя, 14 та Городоцької, 67 (1913, скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського)[7].
- Дерев'яний костел у селі Ясенна у Польщі[8].
- Реколекційний дім отців Єзуїтів у Львові на нинішній вулиці Залізняка, 11 (1913, співавтор Кароль Ріхтман-Рудневський)[9].
- Нереалізовані
- Проєкт нової ратуші у Стрию. Виконаний для конкурсу 1906 року. Здобув третє місце[10].
- I місце на конкурсі проєктів майбутнього будинку Львівської торгово-промислової палати на вулиці Академічній, 17 (нині проспект Шевченка). Проєкт розроблено 1907 року у співавторстві з архітектором Максиміліаном Станіславом Мацялком[11].
- Проект перебудови львівської ратуші у модернізованих формах галицького ренесансу (1907)[12].
- Проєкт каплиці біля озера Морське Око в Татрах. Створений 1908 року для конкурсу. Здобув другу нагороду серед 33 претендентів[13].
- III місце на конкурсі проектів готелю Palace-Hotel-Bristol у Кракові (1912)[14].
- Проєкт для конкурсу 1913 року на нову будівлю Львівського університету на нинішній вулиці Грушевського. Того ж року видано збірку проектів конкурсу, куди зокрема увійшла і робота Пйонтковського[15].
- Проєкт будівлі Окружної дирекції пошти і телеграфу у Кракові. Здобув друге місце на конкурсі 1922 року[16].
- Конкурсний проєкт кафедрального костелу і будинків курії в Катовицях. Не здобув призових місць на конкурсі у квітні 1925 року[17].
-
Будинок на вул. Чупринки, 49 -
Будинок на пл. Ген. Григоренка, 5 -
Вілла на вул. Коновальця, 92 -
Будинок на вул. Пекарській, 17
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії. — Львів : Центр Європи, 2005. — С. 168. — ISBN 966-7022-44-7.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 405. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
- ↑ Kronika // Chwila. — 1928. — 9 marca. — № 3221. — S. 13. (пол.)
- ↑ а б в г Архітектура Львова, 2008, с. 488.
- ↑ а б Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 203. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 296—298. (пол.)
- ↑ Ю. О. Бірюльов Курчинський Зиґмунт // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Ruszczyk G. Drewniane kościoły w Polsce 1918—1939: tradycja i nowoczesność. — Warszawa: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 2001. — S. 101. — ISBN 83-85938-14-1. (пол.)
- ↑ Betlej A. Kościół p. w. św. Józefa i bł. Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks. jezuitów // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 12: Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — S. 213—214. — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)
- ↑ Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Gazeta Lwowska. — 28 marca 1906. — № 71. — S. 4; Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Słowo Polskie. — 27 marca 1906. — № 132. — S. 3. (пол.)
- ↑ Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7. — S. 4, 13; Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1907. — № 6. — S. 107. (пол.)
- ↑ Бірюльов Ю. О. Серце Львова. Історія спорудження та оздоблення ратуші // Галицька брама. — 1996. — № 19. — С. 13.
- ↑ Konkursy // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 3. — S. 40. (пол.)
- ↑ Architekt. — 1912. — № 3—4. — Tabl. 9; Palace-Hotel-Bristol w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 59. (пол.)
- ↑ Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162. (пол.)
- ↑ Architekt. — 1922. — № 5. — S. 45; Rozstrzygnięcie konkursu na budowę gmachów pocztowych Krakowie // Nowa Reforma. — 27 stycznia 1922. — № 22. — S. 2. (пол.)
- ↑ Architekt. — 1925. — № 3. — S. 31; Kulczyński K. Konkurs na gmach katedry w Katowicach // Architekt. — 1925. — № 4. — S. 8, 39. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.