Яніна Дягутіте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яніна Дягутіте
лит. Janina Degutytė
Народилася 6 липня 1928(1928-07-06)[1]
Каунас, Литва
Померла 8 лютого 1990(1990-02-08)[1] (61 рік)
Вільнюс, СРСР
Поховання цвинтар «Антакалніо»
Громадянство
(підданство)
Flag of Lithuania 1918-1940.png Литва
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність перекладачка, поетеса, письменниця
Alma mater Вільнюський університет
Знання мов литовська
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Яніна Дягутіте (Яніна Дегутіте, лит. Janina Degutytė 6 липня 1928, Каунас — 8 лютого 1990, Вільнюс) — литовська поетеса, перекладачка, автор віршів для дітей.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в Каунасі, в Нижніх Шанцях (Жямейі Шанчяй). Разом з батьками кілька років провела в Кедайняй і Тельшяй. З дитинства не відрізнялася міцним здоров'ям.

У 1948 році закінчила 7-у Каунаську гімназію. У 1955 році закінчила історико-філологічний факультет Вільнюського університету, де вивчала литовську мову і літературу.

Працювала бібліотекарем в дитячій бібліотеці в Таураге. Викладала російську мову у вечірній школі. Працювала вчителем в Неменчині. З погіршенням стану здоров'я влаштувалася на роботу в санаторному дитячому будинку.

У 1958 році влаштувалася в Вільнюсі, де працювала редактором у Державному видавництві художньої літератури (19581961). Лікувалася в Москві, Ялті. З 1958 року член Союзу письменників Литви .

З 1961 року жила літературною працею. [2]

Жила на Антокольнісі. Похована на Антакальніському кладовищі.

У 2005 році на будинку в Шанчяй (Каунас) відкрито меморіальну дошку в пам'ять про те, що тут жила поетеса Яніна Дягутіте (архітектор Альгімантас Шлапікас).

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Писати вірші почала з десяти років. Своїми віршами дебютувала у пресі в 1957 році. Була прийнята до Спілки письменників Литви ще до виходу першої книги. Творчості Яніни Дягутіте властиве романтичне світовідчуття. Уже перша збірка віршів „Ugnies lašai“ («Краплі вогню»; 1959) звернула на себе увагу надзвичайно емоційною мовою [3]. Провідні мотиви її лірики — внутрішня незаспокоєнність, ненависть до сірості, захоплена любов до життя. Створила цикли ліричних пейзажів Литви. Разом з Едуардасом Межелайтісом і Алфонсасом Малдонісом відродила в литовській поезії пейзажну мініатюру [4]

За збірку віршів „Pilnatis“ («Повний місяць»; 1967) в 1968 році удостоєна Республіканської премії. У 1974 році отримала премію комсомолу Литви за збірку віршів для дітей „Saulėtos dainelės“ (1972).

Перекладала на литовську мову вірші Агнії Барто, Валерія Брюсова, Еміля Верхарна. Вірші Яніни Дягутіте друкувалися в перекладах на англійську, білоруську, болгарську, іспанську, латиську, молдавську, польську, російську, українську, естонську і інші мови. [5]

Видання[ред. | ред. код]

Книги поезій[ред. | ред. код]

  • Ugnies lašai: eilėraščiai. Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1959. 142 p.
  • Dienos — dovanos: eilėraščiai. Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1960. 190 p.
  • Saulė ir dainelė: eilėraščiai vaikams. Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1961. 22 p.
  • Rugelis dainuoja: eilėraščiai vaikams. Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1963. 24 p. (второе издание: Vilnius: Vaga, 1967)
  • Ant žemės delno: eilėraščiai. Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1963. 98 p.
  • Sniego lelija: eilėraščiai vaikams. Vilnius: Vaga, 1964. 24 p.
  • Mano diena: eilėraščiai vaikams. Vilnius: Vaga, 1965. 20 p.
  • Žalia ugnelė: eilėraščiai vaikams. Vilnius: Vaga, 1966. 44 p.
  • Šiaurės vasaros: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1966. 107 p.
  • Pilnatis: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1967. 119 p.
  • Mėlynos deltos: rinktinė. Vilnius: Vaga, 1968. 243 p.
  • Pelėdžiuko sapnas: pasakos. Vilnius: Vaga, 1969. 63 p.
  • Debesų pilis: eilėraščiai vaikams. Vilnius: Vaga, 1970. 24 p.
  • Šviečia sniegas: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1970. 71 p.
  • Saulėtos dainelės: eilėraščiai vaikams. Vilnius: Vaga, 1972. 71 p. (второе издание: Vilnius: Vaga, 1979)
  • Prieblandų sodai: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1974.
  • Kregždės lopšinė: jaunesniam mokykliniam amžiui. — Vilnius, 1976.
  • Tylos valandos: lyrikos rinktinė. Vilnius: Vaga, 1978. 35 p.
  • Tarp saulės ir netekties: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1980. 95 p.
  • Piemenaitė karalaitė: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1982.
  • Juokias duonelė. Vilnius: Vaga, 1982.
  • Klevų viršūnės: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1983. 267 p.
  • Baltas gulbių sostas. Vilnius: Vaga, 1984. 95 p.
  • Purpuru atsivėrusi: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1984. 71 p.
  • Neužpūsk pienės pūko: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1985. 106 p.
  • Nepalik manęs: pasakojimai apie gyvulėlius. Vilnius: Vyturys, 1986. 56 p.
  • Naujieji metai: žaislinė knygelė. Vilnius: Vyturys, 1986.
  • Šaltinėlis. Vilnius: Vyturys, 1988
  • Rinktiniai raštai. T. 1. Vilnius: Vaga, 1988
  • Rinktiniai raštai. T. 2. Vilnius: Vaga, 1988
  • Miško šokis. Vilnius: Vaga, 1988
  • Artumas: eilėraščiai. Kaunas: Spindulys, 1995
  • Poezija. Poems. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2003
  • Į saulėtekį ir dainą. Vilnius: Gimtasis žodis, 2003

Переклади[ред. | ред. код]

  • AL Barto. Po mūsų sparnu. Vilnius: Valst. grož. lit. l-kla, 1961.
  • V. Briusovas. Poezija. Vilnius, 1961.
  • E. Verharnas. Poezija. Vilnius, 1961.

Книжки російською мовою[ред. | ред. код]

  • Краплі вогню. Вірші. Переклад С. Мар. Москва: Радянський письменник, 1960. 96 с.
  • Жито співає: вірші. Пер. з литов. А. Саніна. Москва: Дитяча література, 1968
  • Блакитні дельти. Вірші. Пер. з литов. Н. Матвєєвої та І. Кииру. Москва: Радянський письменник, 1971. 152 c.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Dagytė, Emilija; Straukaitė, Danutė. {{{Заголовок}}}. — 30000 прим.
  • В. Галинис, В. Кубилюс, Й. Ланкутис, Р. Пакальнишкис. {{{Заголовок}}}. — 5000 прим.
  • {{{Заголовок}}}. — 30000 прим.

Посилання[ред. | ред. код]