Ян Вапаавуорі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Вапаавуорі
Ян Вапаавуорі
Ян Вапаавуорі
Мер Гельсінкі
10 червня 2017 — 1 серпня 2021
Попередник Юссі Паюнен[en]
Наступник Югана Вартяйнен[en]
Міністр з економічних питань Фінляндії
16 листопада 2012 — 29 травня 2015
Попередник Юрі Гякяміес
Наступник Оллі Рен
Міністр житлового будівництва Фінляндії
19 квітня 2007 — 22 червня 2011
Попередник Аннелі Тайна
Наступник Криста Кіуру
Народився 3 квітня 1965(1965-04-03)[1] (58 років)
Гельсінкі, Фінляндія
Відомий як політик, учасник міжнародних форумів
Місце роботи Milttond[2]
Громадянство Фінляндія Фінляндія
Національність фін
Alma mater Гельсінський університет
Політична партія Національна коаліція
У шлюбі з Outi Vapaavuorid[3]
Нагороди
Commander First Class of the Order of the White Rose of Finland Великий хрест ордена «За заслуги перед Польщею»
vapaavuori.net

Ян Вапаавуорі (фін. Jan Pellervo Vapaavuori; нар. 3 квітня 1965, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський політик, член Парламенту Фінляндії від партії Національна коаліція; мер Гельсінкі з 2017 до 2021 року.

У минулому — міністр з економічних питань Фінляндії в урядах Юркі Катайнена і Олександра Стубба (20122015).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 квітня 1965 року в Гельсінкі, Фінляндія.

Член партії Національна коаліція.

З 19 квітня 2007 до 22 червня 2010 обіймав посаду міністра житлового будівництва Фінляндії у другому уряді Матті Ванганена і з 22 червня 2010 до 22 червня 2011 продовжив виконання тих же обов'язків у кабінеті Марі Ківініємі.

16 листопада 2012 призначений міністром з економічних питань Фінляндії в уряді Юркі Катайнена[4][5].

За словами колишнього виконавчого директора суднобудівної компанії Masa-Yards Мартіна Саарікангаса, у зв'язку з втратою компанією STX Finland тендера на будівництво судна на судноверфі у Турку через відмову уряду Фінляндії про виділення компанії грошового кредиту, міністр Ян Вапаавуорі «увійде в історію як людина, яка вбила фінську суднобудівну промисловість».[6]

Міністр відкинув критику на свою адресу і адресу уряду[7].

21 квітня 2014 перший із політиків заявив про намір боротися за пост голови партії Національна коаліція і відповідно за крісло прем'єр-міністра в уряді Фінляндії[8].

Згідно з опитуваннями громадської думки, разом із Паулою Рисікко зайняв другу позицію після Олександра Стубба (24 % опитаних хотіли би бачити їх в майбутньому прем'єр-міністрами)[9].

12 лютого 2015 представлений урядом як кандидат від Фінляндії на пост члена правління Європейського інвестиційного банку[10] і 1 вересня затверджений на посаді заступника генерального директора та члена правління банку[11].

На муніципальних виборах, що пройшли 9 квітня 2017, отримав рекордне за всю історію число голосів як кандидат у мери Гельсінкі[12]. Обіймав посаду з 1 червня 2017 до 2 серпня 2021 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. Santaharju T. Jan Vapaavuori siirtyy konsulttitalo Milttoniin – "Meidän on ymmärrettävä kaupunkeja"Yleisradio, 2021.
  3. Paavilainen U., Saikkonen A., Virta T. Kuka kukin on 2015, Kuka kukin onOtava, 2014. — С. 983. — ISBN 978-951-1-28228-0 — ISSN 1237-7570
  4. Хякямиес ушел в ЕК — новым министром промышленности стал Вапаавуори // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 9 листопада 2012. }}
  5. Министр промышленности: приоритетом финской политики должно стать улучшение конкурентоспособности страны // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 16 листопада 2012. }}
  6. Судоверфь STX Finland упустила заказ на гигантский лайнер // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 28 грудня 2012. }}
  7. Министр: правительство сделало все возможное // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 28 грудня 2012. }}
  8. TS: Петтери Орпо не претендует на пост председателя Коалиционной партии // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 23 квітня 2014. }}
  9. Опрос: граждане хотят видеть следующим премьером Александра Стубба // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 19 травня 2014. }}
  10. Ян Вапаавуори назначен кандидатом в члены правления Европейского инвестиционного банка. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2017. 
  11. Финский экс-министр занял высокий пост в Европейском инвестиционном банке. YLE. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2017. 
  12. Ян Вапаавуори набрал рекордное в истории Хельсинки количество голосов. YLE. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]