Ясній Петро Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ясній Петро Володимирович
Yasniy-Petro-Volodymyrovych-0390.jpg
Народився 12 серпня 1952(1952-08-12) (65 років)
с. Кутище (Бродівський район), Львівська область, Україна
Національність українець
Alma mater Тернопільський філіал Львівського політехнічного інституту
Галузь наукових інтересів механіка деформівного твердого тіла, механіка руйнування
Заклад Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Вчене звання професор кафедри матеріалознаства ТНТУ
Науковий ступінь доктор технічних наук
Науковий керівник ректор ТНТУ
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки
Відзнака Тернопільської міської ради

Петро́ Володи́мирович Ясні́й (нар. 12 серпня 1952(19520812), Кутище Бродівського району Львівської області) — вчений в галузі механіки деформівного твердого тіла, механіки руйнування, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, ректор Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (від 2007).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 12 серпня 1952 у с. Кутище (Бродівський район) Бродівського району Львівської області.

Освіта[ред.ред. код]

У 1968–1973 рр. навчався на електромеханічному факультеті Тернопільського філіалу Львівського політехнічного інституту за спеціальністю: «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти», який закінчив з відзнакою, отримавши кваліфікацію інженера-механіка.

1977–1980 рр. — Інститут проблем міцності Академії наук УРСР — аспірант.

Вчені ступені, звання[ред.ред. код]

У 1980 р. на спеціалізованій раді Інституту проблем міцності АН УРСР захистив кандидатську дисертацію на тему: «Дослідження тріщиностійкості сталі 15Х2МФА при циклічному навантаженні» за спеціальністю 01.02.04 «Механіка деформівного твердого тіла». Науковий керівник — академік НАН України Трощенко Валерій Трохимович.

У 1990 р. на спеціалізованій раді Інституту проблем міцності АН УРСР захистив докторську дисертацію на тему: «Тріщиностійкість попередньо пластично деформованих матеріалів» за спеціальністю 01.02.04 «Механіка деформівного твердого тіла».

Звання професора отримав у 1996 р.

Професійна діяльність[ред.ред. код]

Вручення дипломів випускникам 2014 року
Вручення дипломів випускникам 2014 року

1973–1974 рр. — інженер-технолог, старший інженер-технолог Ужгородського машинобудівного заводу.

1975–1977 рр. — молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник науково-дослідного сектору Тернопільського філіалу Львівського політехнічного інституту.

1980–1992 рр. — молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу втоми і термовтоми матеріалів Інституту проблем міцності Академії наук УРСР.

Від 1992 р. — донині — у Тернопільському приладобудівному інституті, Тернопільському державному технічному університеті імені Івана Пулюя: завідувач кафедри матеріалознавства, проректор з наукової роботи, голова спеціалізованої вченої ради К 58.052.01 по захисту кандидатських дисертацій (від 1996) за спеціальностями 01.02.04 — Механіка деформівного твердого тіла та 01.05.02 — Математичне моделювання і обчислювальні методи;

У 2005 р. в м. |Болоньї]] (Італія) від імені ТНТУ підписав хартію університетів — Magna Charta Universitetum.

2007 р. — за наказом Міністерства освіти і науки України № 285-к від 05.04.2007 року призначений на посаду ректора ТДТУ ім. І. Пулюя

Член спеціалізованої вченої ради Д 58.052.02 Тернопільського національного технічного університету за спеціальністю 05.05.11. «Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва».

Заступник головного редактора журналу «Вісник Тернопільського національного технічного університету» (від 1996) та головний редактор (від 2007) наукового журналу «Вісник Тернопільського національного технічного університету», член редколегій ряду наукових журналів НАН України, зокрема: «Фізико-хімічна механіка матеріалів», «Математичні методи та фізико-механічні поля», «Надійність та довговічність машин та споруд», а також (від 2007) міжнародного журналу «The Open Mechanical Engineering Journal» (від 2007).

Член редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Державні нагороди[ред.ред. код]

Наукові інтереси[ред.ред. код]

Автор понад 220 наукових праць, у тому числі монографій та 12 патентів на винаходи.

Під керівництвом П. В. Яснія захищена докторська дисертація П. О. Марущак «Розробка методів оцінювання технічного стану та залишкової довговічності тривало експлуатованих роликів машин безперервного лиття заготовок» (2010) та ряд кандидатських дисертацій з механіки деформівного твердого тіла: Я. О. Ковальчук (1999), М. П. Галущак (1999), В. Б. Гуцайлюк (2001), В. С. Закалов (2001), Ю. І. Пиндус (2002), С. І. Федак (2003), В. Б. Гладьо (2003), П. О. Марущак (2005), І. Б. Окіпний (2008), І. В. Шульган (2009), Р. Т. Біщак (2010).

Основні наукові здобутки в галузі механіки руйнування. Напрям наукових досліджень — розробка методів прогнозування впливу історії навантажування на утримувальну здатність і довговічність конструкційних матеріалів. П. В. Яснієм запропоновано модель поширення тріщини при циклічному навантажуванні, яка дозволяє прогнозувати її стабільне і нестабільне поширення з урахуванням впливу історії навантажування. Пояснено природу істотнішого розкиду в'язкості руйнування окрихчених сталей корпусів атомних реакторів, порівняно з характеристиками міцності, отримуваними на суцільних зразках, і запропоновано методику прогнозування впливу історії навантажування на в'язкість руйнування конструкційних матеріалів.

Під керівництвом П. В. Яснія розроблено методики оцінки довговічності елементів конструкцій з урахуванням експлуатаційного спектру навантаження; розроблено модель росту втомної тріщини після одноразового та багаторазового перевантажування, яка ґрунтується на концепції пластичних зон, визначення мінімальної швидкості росту тріщини, залишкових (стискувальних) і ефективних напружень спереду вістря тріщини і модифікованому рівнянні Уокера. На цій основі запропоновано методики прогнозування швидкості РВТ у моделі крила транспортного літака після одноразового перевантажування і в умовах нерегулярного навантаження, які задовільно узгоджуються з експериментальними даними.

Керівник ряду міжнародних проектів. Зокрема — від Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя був координатором міжнародного проекту «Створення мережі оцінки довговічності теплових електростанцій країн Центральної та Східної Європи», за участі 16 європейських країн з подовження ресурсу обладнання теплових електростанцій. Керівник проектів, які виконувалися спільно з науково-дослідними інститутами та університетами Словенії, Росії, республіки Білорусь, Республіки Польща з проблем оцінки довговічності важливих елементів металургійних конструкцій та зварних з'єднань.

П. В. Ясній — заступник голови Тернопільської обласної організації союзу науково-технічної інтелігенції (від 2002), член Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України (від 2007), член Європейського товариства з цілісності конструкцій, Українського товариства з механіки руйнування.

Вибрані праці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ясній Петро Володимирович
  • Науковці Тернопільського національного технічного університету / Упорядники: М. Медюх, В. Лазарюк. — Тернопіль : Джура, 2010. — 204 с. — ISBN 978-966-185-047-6.
  • Храм науки і знання. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. — Ред.колегія: П. В. Ясній, І. В. Луців, О. М. Герман, Г. М. Крамар, П. Д. Кривий, Б. Т. Новосядлий. — Тернопіль : Джура, 2010. — 376 с. — ISBN 978-966-185-046-9.

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.