Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
ТНТУ
TNTU Emblem.png
Головний корпус університетуГоловний корпус університету
Тип національний університет
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Тернопіль
Гасло Вища технічна освіта – гарант вашого успіху і достатку
Засновано 1960
Акредитація IV  рівня
Ректор Ясній Петро Володимирович
Приналежність European University Association
Адреса вул. Руська, 56, м. Тернопіль, 46001
Сайт tntu.edu.ua

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя (скорочено ТНТУ ім. І. Пулюя) — провідний вищий технічний навчальний заклад Західної України, заснований в 1960 році.

Сьогодні це єдиний в області технічний вищий заклад освіти, який забезпечує підготовку фахівців всіх освітньокваліфікаційних рівнів, докторів та кандидатів наук для регіону, що охоплює, окрім Тернопільської, Чернівецьку, Івано-Франківську, Хмельницьку та Рівненську області.

Історія університету[ред.ред. код]

11 листопада 1960 року організовано Тернопільський загальнотехнічний факультет Львівського політехнічного інституту з вечірньою та заочною формами навчання. Деканом було призначено доцента Столярчука В. П., а навчальний процес здійснювали 12 викладачів. З лютого 1962 року деканом став працювати доцент Щербаков А. О. В цьому ж році розпочалася підготовка фахівців за денною формою навчання.

15 травня 1964 року факультет реорганізовано в Тернопільський філіал Львівського політехнічного інституту з першими кафедрами: вищої математики, нарисної геометрії та графіки, технічної механіки, фізики й енергетики. Філіал очолив доцент Щербаков А. О. Протягом 1964—1968 років формуються нові кафедри: суспільно-політичних наук, теоретичної механіки, іноземних мов, технології металів, верстатів та інструментів, фізики, загальної і теоретичної електротехніки, фізвиховання. В цей час філіал готує фахівців із спеціальностей: технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти, електровимірювальна техніка, радіотехніка.

У березні 1968 року директором філіалу призначено доцента Поліщука А. Г. Ведеться інтенсивна робота з оснащення аудиторій та лабораторій необхідним устаткуванням та обладнанням, розширення навчальних площ, поповнення професорсько-викладацького складу кандидатами та докторами наук, з організації окрім стаціонарної та заочної форм навчання і вечірнього факультету, створення філіалів кафедр на виробництві.

У жовтні 1985 року директором Тернопільського філіалу Львівського політехнічного інституту призначено професора Шаблія О. М. З його ініціативи відкриваються нові спеціальності: технологія та обладнання зварювального виробництва, автоматизація технологічних процесів та виробництв, приладобудування, біотехнічні та медичні апарати і системи; здійснюється будівництво нового навчально-лабораторного корпусу. Завдяки активній та результативній праці керівництва й колективу 27 лютого 1991 року на базі Тернопільського філіалу Львівського політехнічного інституту створено Тернопільський приладобудівний інститут — другий вищий навчальний заклад такого профілю в Україні. Першим ректором колектив інституту обрав професора Шаблія О. М.; На той час інститут включав 3 факультети, що об'єднували 13 кафедр. Загальний контингент студентів становив 2420 чоловік. В інституті працювало 150 викладачів, з них — 76 докторів та кандидатів наук. З квітня 1995 року навчальний заклад носить ім'я видатного українського вченого та громадського діяча Івана Пулюя. Згідно з рішенням Міжгалузевої акредитаційної комісії в 1994 році навчальний заклад акредитовано в повному обсязі за IV рівнем.

Створення інституту дало потужний стимул до нових якісних змін і подальшого зростання. Перебудова економіки регіону, необхідність кадрового забезпечення заходів виходу з кризи сприяли зміні орієнтації інституту, значній його структурній реконструкції. Інститут практично втратив вузьку прикладну спрямованість і поступово перетворився на багатопрофільний вищий технічний навчальний заклад.

Виходячи з реальних наробок та здобутків колективу Постановою Кабінету Міністрів України № 1563 від 30 грудня 1996 року на базі Тернопільського приладобудівного інституту імені Івана Пулюя створено Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя. Ректором університету затверджено академіка Олега Шаблія

16 березня 2007 року відбулися вибори ректора ТДТУ, за результатами яких у квітні того ж року на посаді ректора затверджено Петра Яснія.

Указом Президента України № 1024/2009 від 11 грудня 2009 року університету надано статус національного з відповідною зміною назви.[1]

Гімн університету[ред.ред. код]

Слова і музика Олега Германа

Структура[ред.ред. код]

У складі університету функціонують 9 факультетів: механіко-технологічний, переробних і харчових виробництв, електромеханічний, комп'ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії, комп'ютерних технологій, управління і бізнесу у виробництві, контрольно-вимірювальних та радіо-комп'ютерних систем, економіки і підприємницької діяльності та факультет по роботі з іноземними студентами. На 36 кафедрах університету здійснюється підготовка кваліфікованих робітників, бакалаврів, інженерів, менеджерів та магістрів із 26 напрямів базової та 28 спеціальностей повної вищої освіти. Ліцензований обсяг прийому у 2015 році на денну та заочно-дистанційну форми навчання становив[2]:

Форма навчання Бакалавр Спеціаліст Магістр
Денна 1320 місць 725 місця 620 місць
Заочно-дистанційна 1195 місць 795 місця 570 місць

До складу Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя також входять: Технічний ліцей, Технічний коледж, Гусятинський коледж, Зборівський коледж. Загальний контингент студентів, учнів, слухачів, магістрів та аспірантів становить нині понад 6000 чоловік.

ТНТУ є засновником і провідним закладом обласного навчально-наукового об'єднання «Технічні кадри», Малої Академії наук, навчально-наукових виробничих комплексів «Світло», «Газда», «Достаток», «Агромаш», «Комп'ютер». Доуніверситетська підготовка учнів здійснюється в Технічному ліцеї університету та ВАТ «Ватра», ліцеї-школі с. Доброводи, спеціалізованих школах, гімназіях.

В університеті функціюють магістратура, аспірантура та докторантура, працюють спеціалізовані ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій із 8-ми спеціальностей, склалися відомі в Україні та за кордоном наукові школи. За останні 4 роки опубліковано 710 статей, 15 монографій, 20 навчальних посібників, отримано більше 40 патентів України.

Матеріальна база університету і його структур включає 11 навчальних та науково-дослідних корпусів, загальною площею близько 60 тисяч кв.м., 3 гуртожитки, спортивні зали, студентські та учнівські їдальні та буфети, приміщення для мистецьких форм діяльності. Введений в експлуатацію найбільший в області спортивно-оздоровчий та соціально-культурний центр.

Факультети і спеціальності[ред.ред. код]

Факультет комп'ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії (ФІС)[ред.ред. код]

  • 121 — Інженерія програмного забезпечення;
  • 122 — Комп'ютерні науки та інформаційні технології;
  • 123 — Комп'ютерна інженерія;
  • 123 — Системний аналіз;
  • 125 — Кібербезпека;

Факультет прикладних інформаційних технологій та електроінженерії (ФПТ)[ред.ред. код]

Факультет інженерії машин, споруд та технологій (ФМТ)[ред.ред. код]

  • 131 — Прикладна механіка;
  • 133 — Галузеве машинобудування;
  • 181 — Харчові технології;
  • 192 — Будівництво та цивільна інженерія;
  • 274 — Автомобільний транспорт;
  • 275 — Транспортні технології (автомобільний транспорт);

Факультет економіки та менеджменту (ФЕМ)[ред.ред. код]

  • 051 — Економіка;
  • 053 — Психологія;
  • 071 — Облік і оподаткування;
  • 072 — Фінанси, банківська справа та страхування;
  • 073 — Менеджмент;
  • 074 — Публічне управління та адміністрування;
  • 075 — Маркетинг;
  • 076 — Підприємництво, торгівля та біржова діяльність.

Факультет по роботі з іноземними студентами (ФРК)[ред.ред. код]

Англійська мова навчання:

  • 122 — Комп'ютерні науки та інформаційні технології;
  • 073 — Менеджмент.

Українська мова навчання: Усі акредитовані в університеті спеціальності.

Науково-технічна бібліотека[ред.ред. код]

Науково-технічна бібліотека — навчальний, науковий, інформаційний та культурно-просвітницький структурний підрозділ університету, який забезпечує літературою та інформацією навчально-виховний та науково-дослідницький процес університету.

Професорсько-викладацький склад[ред.ред. код]

Професорсько-викладацький склад представляють більше 200 викладачів, із них один член-кореспондент НАН України, один член Нью-Йорської Академії наук, 10 академіків і членів-кореспондентів галузевих Академій наук, 24 доктори наук, професори, більше 140 кандидатів наук, доцентів. Серед них — ціла плеяда відомих та шанованих громадськістю науковців та педагогів: доктор технічних наук, професор П. В. Ясній, академік Академії інженерних наук, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України О. М. Шаблій, академік ІАУ, заслужений винахідник України, доктор технічних наук Б. М. Гевко; доктор технічних наук, професор Р. М. Рогатинський, доктор технічних наук Т. I. Рибак, професори: Л. Д. Дідух, В. М. Ніконенко, I. I. Зубченко, П. Д. Стухляк, В. I. Гринчуцький, В. Г. Юкало; доценти: М. С. Михайлишин, П. Д. Кривий, Б. П. Татарин, В. В. Лобас, Б. Г. Шелестовський, В. Б. Кухарська, Я. І. Проць, М. І. Паламар, І. В. Бакушевич, Б. I. Яворський та багато інших.

Гідні випускники[ред.ред. код]

Багато з випускників пов'язали подальшу свою працю з університетом, серед яких: ректор, член-кореспондент інженерної Академії України, доктор технічних наук П. В. Ясній; завідувач кафедри конструювання верстатів, інструментів та машин професор I. В. Луців; член Спілки письменників України, громадсько-культурний діяч, проректор з гуманітарної освіти та виховної роботи, доцент Олег Герман; декан факультету комп'ютерних технологій професор П. Д. Стухляк.

Ми пишаємося багатьма своїми випускниками: колишнім тернопільським міським головою А. І. Кучеренком, комерційним директором акціонерного СП «Латвія-Німеччина» О. I. Яловим, заступником голови обласної державної адміністрації М. Г. Данильченком, генеральним директором АТ «Ватра» В. В. Щиренком, комерційним директором АТ «Ватра» О. М. Драганом, директором ВАТ «Тернопільський комбайновий завод» О. С. Калайджаном, директором заводу «Сатурн» В. П. Дейнекіним, виконавчим директором заводу «Сатурн» А. М. Навроцьким, керівником ВАТ «Тернопільгаз» О.I.Караванським, генеральним директором ВАТ «Булат» О. В. Ковальчуком, заступником директора Київського заводу ім. Артема Б. I. Симоновим, головним інженером міністерства машинобудування Росії О. М. Орловим, заступниками директора Кам'янець-Подільського приладобудівного заводу А. Д. Здирком, М. П. Білоусом та іншими випускниками, які працюють на ключових посадах багатьох підприємств і установ.

Навчальна і наукова діяльність[ред.ред. код]

Співпраця із закордонними вишами — виступає ректор Люблінської політехніки Пйотр Кацейко

Із 1995 року університет перейшов до підготовки фахівців за освітньо-професійними програмами Міносвіти України. Прийнята модель освіти передбачає поряд з високою професійною підготовкою, здійснення цілеспрямованих програм посиленої фундаментальної підготовки, інтенсивної комп'ютерної освіти, модернізації вивчення економічних наук, гуманізації та гуманітаризації навчального та виховного процесів, досконалого вивчення іноземних мов, підвищення правової освіти фахівців.

ТНТУ виступає організатором ряду міжнародних конференцій, підтримує наукові зв'язки із провідними закордонними університетами США, Канади, Німеччини, Швеції, Великої Британії, Польщі, Китаю, Росії та інших держав.

Університет у своїй діяльності в повній мірі реалізує сучасні тенденції розвитку вищої школи, задовольняє потреби області та регіону у висококваліфікованих фахівцях, виступає осередком науки і культури.

Наукові періодичні видання[ред.ред. код]

Інші періодичні видання[ред.ред. код]

  • Газета «Університетські вісті»

Спеціалізовані вчені ради університету[ред.ред. код]

Спеціалізована рада Д58.052.01 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальностями:

  • 01.02.04 «Механіка деформівного твердого тіла» (з технічних наук)
  • 01.05.02 «Математичне моделювання та обчислювальні методи» (з технічних наук)

Голова ради: д.т.н., проф. Ясній Петро Володимирович

Спеціалізована рада Д58.052.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю

  • 05.05.11 «Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва»

Голова ради: д.т.н., проф. Рибак Тимофій Іванович

Спеціалізована рада К58.052.03 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю:

  • 05.02.08 «Технологія машинобудування»;
  • 05.03.01 «Процеси механічної обробки, верстати та інструменти»;
  • 05.05.05 «Піднімально-транспортні машини»

Голова ради: д.т.н., проф. Пилипець Михайло Ількович

Спеціалізована рада К58.052.04 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю:

  • 05.09.07 «Світлотехніка та джерела світла»

Голова ради: д.т.н., проф. Андрійчук Володимир Андрійович

Спеціалізована рада Д58.052.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю:

  • 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами»

Голова ради: д.ек.н., проф. Андрушків Богдан Миколайович

Спеціалізована рада К58.052.06 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю:

  • 05.13.05 «Комп'ютерні системи та компоненти»
  • 05.13.06 «Інформаційні технології»

Голова ради: д.т.н., проф. Приймак Микола Володимирович

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Науковці Тернопільського національного технічного університету / Упорядники: М. Медюх, В. Лазарюк. — Тернопіль : Джура, 2010. — 204 с. — ISBN 978-966-185-047-6.
  • Храм науки і знання. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. — Ред.колегія: П. В. Ясній, І. В. Луців, О. М. Герман, Г. М. Крамар, П. Д. Кривий, Б. Т. Новосядлий. — Тернопіль : Джура, 2010. — 376 с. — ISBN 978-966-185-046-9.

Посилання[ред.ред. код]