Яї Боні
| Яї Боні Yayi Boni | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 6 квітня 2006 — 6 квітня 2016 | |||
| Попередник: | Матьє Кереку | ||
| Наступник: | Патріс Талон | ||
| |||
| 29 січня 2012 — 27 січня 2013 | |||
| Попередник: | Теодоро Обіанг Нгема Мбасого | ||
| Народження: |
1 липня 1952[1][2][3] (68 років) Tchaouroud, Боргу, Бенін | ||
| Національність: | Йоруба | ||
| Країна: | Бенін | ||
| Релігія: | Євангельські християни | ||
| Освіта: | University of Abomey-Calavid, Університет Париж IX, Орлеанський університет і Université Cheikh Anta Diopd | ||
| Партія: | незалежний політик | ||
| Нагороди: |          | ||
Томас Яї Боні (фр. Thomas Yayi Boni, нар. 1 липня 1952, Чауру) — президент Беніну з 6 квітня 2006 року до 6 квітня 2016, замінив на цьому посту Матьє Кереку. Голова Африканського Союзу з 29 січня 2012 року до 27 січня 2013. На цій посаді його замінив Гайле Мар'ям Десалень
Біографія[ред. | ред. код]
Боні народився в Чауру, Боргу, департаменті північного району французької колонії Дагомеї. Здобув освіту в Параку, а потім навчався на економічному факультеті Національного університету Беніну. Вивчав банківську справу в Дакарі, Сенегал, а потім економіку й політологію в Орлеанському університеті у Франції та в Університеті Парижа, де він здобув докторський ступінь з економіки 1976 року.
Боні з 1980 до 1988 року працював у Центральному банку держав Західної Африки, ставши заступником директора у штаб-квартирі, що розміщується в Дакарі. 1988 року він став заступником директора Центру банківських досліджень з професійного розвитку в Західній Африці, в Дакарі. З 1992 до 1994 року він працював у кабінеті президента Беніну Нісефора Согло, відповідав за грошово-кредитну й банківську політику. Зрештою, 1994 року його було призначено на пост голови Західноафриканського банку розвитку (ЗАБР), за працю в якому був нагороджений національним орденом за заслуги Французької Республіки.
В першому турі президентських виборів, що відбулись 5 березня 2006 року, за Боні було віддано 32 відсотки голосів. Його найближчий суперник, Адрієн Хунгбеджі, отримав 25 відсотків. Решта двадцять шість кандидатів, які узяли участь у виборах здобули значно меншу кількість голосів. У другому турі виборів, що відбувся 19 березня, Боні переміг, набравши 75 відсотків голосів виборців.
Походить з мусульманської родини[4], нині Боні перейшов у протестантську віру. Він має п'ятьох дітей, а його дружина Шанталь (уроджена де Соуза), яка народилась у портовому місті Уїда, є племінницею колишнього політичного лідера країни Поля-Еміля де Соузи.
Замах[ред. | ред. код]
15 березня 2007 року Яї Боні вижив після замаху на його життя. На його охорону було здійснено напад неподалік від селища Ікемон під час повернення з мітингу в ході передвиборчої кампанії в місті Уессе перед парламентськими виборами. Нападники перекрили дорогу поваленими деревами й обстріляли автомобіль, в якому мав перебувати президент, однак Боні того дня їхав в іншій машині. Декого з його охоронців було поранено під час перестрілки з нападниками.[5] Однак ця інформація не є цілком достовірною, оскільки всі джерела посилаються на офіційну інформацію президентської адміністрації. Перевірка цієї інформації донині залишається неможливою.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Munzinger-Archiv — 1913.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Roglo — 1997. — 8549233 екз.
- ↑ Yayi Boni is Benin's next President
- ↑ «Shooting of the Presidential Convoy and attempted assassination of President Yayi Boni» Архівовано 27 вересень 2007 у Wayback Machine., Yayiboni.com, 03/16/2007.
|
