Університет Париж IX

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Університет Париж-Дофін, Університет Париж IX
NezUniversiteParisDauphine.jpg
48°52′14″ пн. ш. 2°16′26″ сх. д. / 48.87055555558377762° пн. ш. 2.27388888891667795° сх. д. / 48.87055555558377762; 2.27388888891667795Координати: 48°52′14″ пн. ш. 2°16′26″ сх. д. / 48.87055555558377762° пн. ш. 2.27388888891667795° сх. д. / 48.87055555558377762; 2.27388888891667795
Тип Великі заклади (Франція)
Країна Франція
Розташування
Париж
Засновано 1971 р., колишній Паризький університет 1253 р.
Президент Isabelle Huault[d]
Ректор Laurent Batsch
Студентів 9 630
Професорів 970
Приналежність PSL Research University[d]
Членство у
  • Conférence des Grandes Écoles[d], Couperin Consortium[d][1] і Асоціація університетів Європи[2]
  • Випускники [d]
    Штаб-квартира Париж
    Адреса Париж
    Сайт www.dauphine.fr
    RSS www.dauphine.fr/fr/actus/actualites/rss.xml
    CMNS: Університет Париж IX на Вікісховищі

    Університет Париж IX, Університет Париж-Дофін (фр. Université Paris-Dauphine) — економічний університет, заснований в 1970 році. Знаходиться в XVI муніципальному окрузі на заході Парижа, в будівлі колишньої штаб-квартири НАТО.

    Історія[ред. | ред. код]

    Університетський центр Дофін, в статусі факультету, було засновано в 1968 році й розміщено в колишній будівлі штаб-квартири НАТО. 1 січня 1971 року цей навчальний заклад здобув статус університету й з самого моменту створення вирізнявся широкою автономією та педагогічною інновативністю.

    Університет швидко став одним з найпрестижніших закладів, що готують управлінців, юристів, економістів, математиків, соціологів. Щороку університет одержує бл. 6 000 заяв на 650 місць першого курсу.[3]. [4]

    Відомі випускники і професори[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Література[ред. | ред. код]

    • Paris-Dauphine, vingt-cinq ans de sciences d'organisation, Claude Le Pen, Masson, 1995.
    • Histoire de l'université Paris Dauphine (1968—2008) Alain Bienaymé et Dominique Roux, revue Commentaire, numéro 122/été 2008

    Посилання[ред. | ред. код]