(I Can't Get No) Satisfaction

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
««(I Can't Get No) Satisfaction»»
Обкладинка синглу
Сингл The Rolling Stones
з альбому 'Out of our Heads'
Випущений 6 червня, 1965 (США
20 серпня 1965 (Велика Британія)
Формат грамплатівка
Сторона Б «The Under Assistant West Coast Promotion Man» (США)
«The Spider and the Fly» (Велика Британія)
Записаний 16 травня 1965, RCA Studios, Голлівуд
Жанр Рок
Композитор Мік Джаґґер, Кіт Річардс
Тривалість 3 хв. 44 с
Лейбл London 45-LON 9766 (США)
Decca F12220 (Велика Британія)
Продюсер Ендрю Луг Олдхем
Місця в чартах
№1 (ВБ)
№1 (США)
Хронологія синглів The Rolling Stones
«The Last Time»
(1965)
«(I Can't Get No) Satisfaction»
(1965)
«Get off of my Cloud»
(1965)

«(I Can't Get No) Satisfaction» (укр. Я не можу отримати задоволення) — пісня гурту The Rolling Stones. Автори — Мік Джаґґер і Кіт Річардс. Пісня займає друге місце в списку найкращих пісень всіх часів за версією журналу Rolling Stone і перше місце в аналогічному рейтингові каналу VH1.

У травні 1965 року композиція була вперше випущена як сингл у США, а в липні була включена в американську версію альбому «Out of Our Heads». Сингл дозволив The Rolling Stones вперше піднятися на перше місце в американських чартах. У Великобританії сингл «(I Can't Get No) Satisfaction» вийшов у серпні 1965 і, завдяки йому, гурт вчетверте піднялася на верхівку британських хіт-парадів.

Аудіо-приклад Аудіо слухатиопис файлу

Історія[ред.ред. код]

Створення пісні[ред.ред. код]

У 60-хх роках минулого століття абсолютним та безконкурентним лідером музичного простору вважався гурт the Beatles. the Rolling Stones тоді дотримувалися блюзових концепцій. Переважна кількість, інших молодіжних колективів характеризувались мелодійним звучанням, в якому відчувалось рок-н-рольне натхнення та кантрі-мотиви. Новим емоційним всплеском та звуковим вибухом стала пісня (I can’t get no) Satisfaction гурту the Rolling Stones. Цей трек стала першою композицією, яка поклала початок новому музичному жанру, отримавшому назву «рок». Більш жорстке та зухвале звучання принесло гуртові велику популярність, яка увіковічила the Rolling Stones на сторінках музичної історії. «Satisfaction» була створена 5-го червня, 1965-го року, під час третього концертного туру по США. У той день музики відігравали у Кліруотер, (штат Флоріда),та залишились вкрай незадоволені своїм концертом. Їм вдалось відіграти лише чотири пісні, оскільки декілька глядачів розгорнули бійку в залі. Прибувша до місця події поліція була змушена припинити концерт. У той же вечір втомлений та засмучений гітарист гурту Кіт Річардс імпровізував на гітарі. На завершення він заграв тему, яка стала основною у пісні «Satisfaction». Кіт записав цей рифф, наспівуючи фразу «I can’t get no satisfaction» та ліг спати. Вранці, окрім уповільненої теми «Satisfaction», магнітна стрічка записала 40-хвилинне хропіння К. Річардса. Автором тексту пісні став Мік Джаггер. Спочатку трек був записаний на студії в Чекаго, але внедовзі був перероблений у Голлівуді на RCA Studios. У кінцевій версії змінилась партія ударних та був доданий фузз.

Реакція спільноти[ред.ред. код]

Кіт Річардс побоювався, що пісня «Satisfaction» не отримає позитивної реакції слухачів та музичних критиків. На його думку, трек був незакінченим. Кіт вважав, що вступ має звучати на трубі. Проте, ці опасіння були марними. Всього за два тижні трек швидко став хітом не лише в європейських чартах, але й очолив рейтинги США, протримавши лідерські позиції на протязі цілого літа. Проте, фразу «I'm tryin 'to make some girl »(Я намагаюсь звабити якусь дівчину) не пройшла цензуру на радіо New York City та в деяких телепрограмах: Shindig! і "Шоу Еда Саллівана". Критики назвали пісню справжньою поворотною подією в музичній історії. Крім того, «Satisfaction» змогла викликати справжній скандал у суспільстві. Старше покоління вважало трек ганебний, вбачаючи в ньому відвертий сексуальний підтекст. В наслідок, пластинка, до складу якої увійшла ця пісня, отримала золотий статус. Таким чином гурт the Rolling Stones легко створив конкуренцію молодіжним супер-зіркам the Beatles. Згодом, «Satisfaction» стали вважати першою в історії піснею, написаною в жанрі рок. Трек «Satisfaction» зайняв друге місце у чарті 500 кращих пісень всіх часів, за версією журналу «the Rolling Stone». Журнал «Newsweek» назвав «Satisfaction» п’ятьма нотами, які потрясли весь світ. Самі учасники гурту також відмічають роль цього треку у власній кар’єрі. В одному з інтерв’ю, Мік Джаггер так висловився про цю композицію: «Саме ця пісня по-справжньому зробила The Rolling Stone, перетворила нас з чергової команди в крутий та потужний гурт…У нас дуже запам’ятовуючась назва. У неї дуже запам’ятовуючийся гітарний риф. В ній класно звучить гітара, що тоді було оригінально. І вона відображає дух часу, що вельми важливо в подібних піснях…»

Знамениті кавери[ред.ред. код]

Пісня «Satisfaction» має безліч кавер-версій у різноманітних музичних жанрах. В 1967-му році Отіс Реддінг виконав соул-версію «Satisfaction» на фестивалі поп-музики в Монтереє. Отіс виконав незвершений задум Кіта Річардса, зігравши вступ на трубі. Не дивлячись на сексуальний підтекст, у 1968-му році «Satisfaction» потрапила до церкви. Ця незвичайна подія сталася завдяки піано-версії Арети Франклін. Продюсером цього каверу став Джеррі Векслер. Фортепіанна версія знову принесла цій пісні перші позиції в чартах. У 80-х роках трек отримав панкове звучання від гурту Devo. Кавер був випущений, на пластинці «Q: Are We Not Men? A: We Are Devo!». Кавер був зіграний Міку Джаггеру. За словами учасників Devo, через півтори хвилини прослуховування, Мік вскочив та почав танцювати. Потім М. Джаггер зізнався, що це його улюблена кавер-версія. 2000-ий рік Мілленіуму приніс принципово нове звучання старому та відомому треку. У виконанні Cat Power зухвала пісня отримала депресивне та меланхолічне звучання. Нове трактування старої історії надала Брітні Спірс. Знаходячись у пошуку музики для більш зрілої аудиторії, підліткова співачка вирішила зробити свій кавер на «Satisfaction». Нова версія треку створювалась у співпраці з продюсером Родні Джеркінсоном.

Посилання[ред.ред. код]

Musical notes.svg Це незавершена стаття про пісню.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.