Smith & Wesson Модель 12
| Smith & Wesson Модель 12 | |
|---|---|
.jpg) 1976 S&W Модель 12-2 | |
| Тип | Револьвер |
| Походження |
 США |
| Історія виробництва | |
| Виробник | Smith & Wesson |
| Характеристики | |
| Вага | 19 oz (524 грами) |
|
| |
| Набій | .38 Special |
| Вага набою | .38 |
| Дія | Подвійна дія |
| Система живлення | Барабан 5 або 6 набоїв |
| Приціл | Фіксований |
Smith & Wesson (S&W) Модель 12 револьвер .38 Special компанії Smith & Wesson середнього розміру на рамці K. Це версія Моделі 10 з рамкою з алюмінієвого сплаву (яка також знана як M&P). Його випускали в період 1953 по 1986 зі стволами довжиною два (50,8 мм) та чотири (101,6 мм) дюйми. Його вага становила 19 oz (524 г) порожнього. Перші моделі мали алюмінієвий барабан.
Варіанти[ред. | ред. код]
В 1953 році ВПС США замовили варіант S&W Military & Police Airweight з дводюймовим стволом та алюмінієвим барабаном для екіпажів літаків, який отримав назву Револьвер, Легкий, Калібру .38 Special, M13.[1][2] Було випущено 40000 револьверів Smith & Wesson M13.[2] Після повідомлень про проблеми з барабаном та рамкою револьверів M13 та Colt Aircrewman, ВПС зробили спробу розв'язати цю проблему шляхом створення набою низького тиску .38 калібру — Калібр .38, Ball, M41.[3] Але скарги продовжили надходити, тому чиновники ВПС вирішили не підходять для використання і тому модель було знято з озброєння, всі, крім кількох екземплярів, були зруйновані або знищені.[2]
В 1953 році було випущено цивільний M13 під назвою Military & Police Airweight. В 1957 році цю назву було змінено на Модель 12 Airweight.[1] Спочатку Military & Police Airweight мав алюмінієві барабан та рамку, і важив лише 14,5 унцій.[1] Алюмінієвий барабан виявився не дуже міцним для стрільби стандартними набоями .38 Special, а тому в 1954 році S&W замінила всі барабани револьверів Airweight на сталевий, що збільшило вагу до 18 унцій.[1]
Варіанти Моделі 12 12-1, 12-2 та 12-3 мали вужчий курок[4] та мали алюмінієву рамку руків'я, яка була на 0,08-inch (2,0 mm) вужчою ніж стандартна рамка K.[1] Фінальна версія Моделі 12-4, мала рамку K стандартного розміру.[5] Крім того, він мав круглий торець руків'я.
- Пре-Модель 12: модель до появи нумерації. Він мав барабан зі сплаву та п'ять гвинтів з чотирма бічними гвинтами та з гвинтом перед спусковою скобою.
- Модель 12 (1957):
- -1 (1962): Заміна стрижня екстрактора, прибирання гвинта перед спусковою скобою
- -2 (1962): Розмір прицілу змінено з 110″ на 18″
- -3 (1977): Газове кільце зі скоби на барабані
- -4 (1984): Заміна тонкої рамки на рамку K
Розробка та використання[ред. | ред. код]
Оскільки рамка Моделі 12 зроблена зі сплаву, не рекомендується використовувати набої +P оскільки рамка може розтягнутися під час стрільби. Це може відбутися після того, як ударник завдає удару по капсулю. Ранні моделі мають алюмінієві барабани, а тому такі потужні набої не можна використовувати.
Модель 12 зі стволом довжиною два дюйми називають також короткоствольний. Детективи та інші правоохоронці полюбляють короткоствольні револьвери, які пристосовані для прихованого носіння, легші за моделі з довгими стволами. Крім того, деякі офіцери носять револьвер Модель 12 у якості додаткового до основної зброї.
Часто воронення Моделі 12 стирається з віком, але це не впливає на роботу або на приховане носіння. Важливою заводською відзнакою револьвера Mod-12 є штамп на рамі всередині скоби. Крім того, на скобі нанесено серійний номер револьвера, який повторюється на торці. Модель 12 є поширеною на ринку і широко колекціонується. Як і з більшістю старих револьверів, професійний зброяр повинен перевірити функціональність перед покупкою.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Scarlata, Paul (23 вересня 2010). Smith & Wesson's Model 12 Airweight. Shooting Times. Архів оригіналу за 31 грудня 2010. Процитовано 11 вересня 2017.
- ↑ а б в Boorman, Dean K (2002). The History of Smith & Wesson Firearms. Lyons Press. с. 63—64. ISBN 1-58574-721-1.
- ↑ TM 43-0001-27, Army Ammunition Data Sheets - Small Caliber Ammunition, FSC 1305, Washington, D.C.: Dept. of the Army, 29 April 1994: Стандартний набій .38 ball M41 вперше було представлено в 1956, він мав обмеження тиску в 13000 CUP при швидкості кулі 725 ft/s (221 m/s). Після зняття з озброєння M13, було представлено набій з високим тиском .38 Ball, Special, M41. Набій M41 Special мав тиск в 16,000 CUP, швидкість кулі становила 950 ft/s (290 m/s).
- ↑ Перші моделі 12-1, 12-2 та 12-3 мали курок 0,240 дюйми, у порівнянні з широким курком 0,265 дюйма стандартної моделі 10.
- ↑ Camp, Stephen A., Shooting the S&W Model 12, retrieved 3 April 2011
|
Це незавершена стаття про пістолети. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||