Очікує на перевірку

198-й навчальний центр ВМС (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
198 навчальний центр ВМС
Засновано26 серпня 2014
Країна Україна
Вид Військово-морські сили
Базування Миколаївська область
м.Миколаїв
Командування
Начальниккапітан I рангу
Шаген Шайволодян

198-й навчальний центр (198 НЦ, в/ч А3163) — навчальна частина Військово-морських сил Збройних сил України призначений для опановування військово-морських спеціальностей військовими строкової служби та військової служби за контрактом. Знаходиться в Миколаєві.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Навчальний центр сформовано на базі військово-морського ліцею (5-те військове містечко). Є спадкоємцем 191-го навчального центру, який розташовувався в Севастополі, після окупації Криму викладацький склад центру було виведено до Миколаєва. 5 листопада 2014 року в центрі розпочалися заняття для перших 70 курсантів-моряків.[2]

26 серпня 2014 року в Миколаєві сформований Навчальний центр Військово-морських сил Збройних сил України, першим командиром якого призначений капітан 1 рангу Шаген Шайволодян. Основою командного і викладацького складу стали офіцери і старшини 39 навчального центру ВМС ЗС України, який з 1998 р. у м. Севастополь готував матросів і старшин до служби на кораблях і у військових частинах національного флоту, а у 2014 р. був захоплений російськими військами під час окупації території Автономної республіки Крим. В Миколаєві Центр невідкладно розпочав підготовку військовослужбовців за контрактом, призваних за мобілізацією та строкової служби для кораблів та військових частин Військово-морських сил Збройних сил України. У 2017 році на його базі сформовано Центр підготовки сержантського складу Військово-морських сил Збройних сил України, де здійснюється навчання старшин за стандартами НАТО. Паралельно з навчанням спеціалістів, у центрі проводяться роботи з удосконалення навчально-матеріальної бази, соціальної інфраструктури, обладнання центру сучасними тренажерами. Зокрема, створені комп’ютеризовані тренажери з управління кораблями і катерами, штурманської підготовки, опанування електромеханічної частини корабля, боротьби за живучість, підготовки водіїв, психологічної підготовки дозволяють ефективно і якісно застосовувати сучасні технології провідних країн світу у навчання спеціалістів Військово-морських сил Збройних сил України.

12 червня 2017 року 258 строковиків склали військову присягу.

15 вересня 2018 року у Навчальному центрі відбулося урочисте відкриття навчального тренажеру “Боротьба за живучість”, де військові моряки матимуть можливість удосконалювати свої професійні навички.[3]

У березні 2021 року навчальний центр оголосив, що планує придбає 12-метровий плавпричал для швартування плавзасобів та виходу на воду гребців. Понтон (плавучий причал) повинен бути проектований і побудований відповідно до суднобудівних галузевих стандартів та правил будівлі корпусів суден і плавучих споруд. Окрім самого понтону замовлено стаціонарні пристрої для його утримання, а також опорна система, перехідний місток та місток на опорах (сваях) для заходу та виходу людей.[4]

Структура

[ред. | ред. код]
  • Навчальний тренажер “Боротьба за живучість”
  • Навчально-тренувальний комплекс водолазної підготовки (створюється)[5]

Керівництво

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ukrainian Military Pages Військово-Морські Сили. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 22 вересня 2016.
  2. У Миколаєві відкрився новий військово-морський навчальний центр. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  3. Для флоту побудували тренажет “Боротьба за живучість”. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 15 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
  4. Навчальний центр ВМС придбає плавпричал. Мілітарний. 15 березня 2021. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2023.
  5. На флоті створять комплекс для водолазної підготовки. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 24 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]