1984 (фільм, 1984)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1984
англ. Nineteen Eighty-Four
205 × 350
205 × 350
Жанр фільм-антиутопіяd, political dramad, Незалежне кіновиробництво, науково-фантастичний фільм, драматичний фільм, екранізація роману[d] і політичний триллерd
Режисер Майкл Редфорд
Продюсер Саймон Перрі
Сценарист Майкл Редфорд і Джордж Орвелл
На основі 1984[1]
У головних
ролях
Джон Герт, Річард Бертон, Сюзанна Гамільтонd, Сиріл К'юзакd, Gregor Fisherd, James Walkerd і Roger Lloyd-Packd
Оператор Роджер Дікінс
Композитор Dominic Muldowneyd
Кінокомпанія Virgin Producedd
Дистриб'ютор 20th Century Fox і Netflix
Тривалість 113 хв.
Мова англійська
Країна  Велика Британія
Рік 1984
Кошторис 5 500 000 £
Касові збори $8,4 млн.
IMDb ID 0087803

«1984» (англ. Nineteen Eighty-Four) — британський фільм-антиутопія, драма режисера Майкла Редфорда. Заснований на романі Джорджа Орвелла з однойменною назвою. У ролях: Джон Герт, Річард Бертон, Сюзанна Гамільтон, Сиріл К'юсак. Фільм розповідає про життя Вінстона Сміта в Океанії, в країні, керованій тоталітарною партією.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія фільму розгортається в Лондоні — столиці третьої за величиною провінції однієї із трьох наддержав, із яких складається світ — Океанії. Головний герой — Вінстон Сміт, член Зовнішньої партії, працює в невеликому офісі в Міністерстві правди, де займається переписуванням історії у відповідності з вимогами партії та її вищої фігури — Старшого Брата. Вінстон — людина, яку переслідують болісні спогади, неспокійні бажання змін та ненависть до партії та її ідеологій. Вінстон веде таємний щоденник, із яким ділиться своїми думками, тим самим створюючи докази свого думкозлочину — найтяжчого виду злочину, який може бути в Океанії.

Його життя різко змінюється, коли у ньому з‘являється дівчина на ім'я Джулія із своєю запискою, у якій вона зізнається у коханні Вінстонові. Після цього вони домовляються про свою першу зустріч, що відбувається у віддаленій сільській місцевості. Незабаром, Вінстон знімає кімнату над антикварною лавкою у Пролетарському районі, де вони продовжують зустрічі. Джулія — чуттєва, волелюбна молода жінка , що іноді закуповує контрабандну їжу та одяг на чорному ринку, вирішує піти за Вінстоном куди завгодно і протягом кількох місяців вони таємно зустрічаються та насолоджуються життям у відносній свободі і достатку разом.

Одного дня, у Міністерстві до Вінстона підходить О'Браєн — високопосадовець, який, на думку Вінстона, поділяє його антипартійні погляди. О'Браєн запрошує Вінстона до себе, і Сміт приймає цю пропозицію. Під час їхньої зустрічі, О'Браєн дає Вінстонові заборонену книгу, що написана Іммануїлом Ґольдштейном — головним ворогом Партії і Вінстон у повній впевненості у своєму тріумфі прощається з О‘Браєном.

Під час чергової зустрічі із Джулією, до кімнати вривається зграя агентів Поліції думок на чолі із містером Чаррінґтоном — антикваром, у якого Вінстон і Джулія знімали квартиру, і їх заарештовують.

У Міністерстві Любові Вінстона піддають нещадним моральним та фізичним тортурам, а його головним катом стає О'Браєн, що зміг обдурити Сміта, але Вінстон не здається, все ще зберігаючи свої антипартійні погляди і не зрадивши почуття до Джулії. Одного разу його відводять до так званої «Кімнати-101», де його катують за допомогою найбільшого Смітового страху — зграї щурів. Відчувши пряму загрозу, Вінстона охоплює паніка і він зраджує Джулію, зрікшись її. Тепер він пройшов реабілітацію.

Вінстон повертається до кафе, де раніше бачив реабілітованих злочинців Джонса, Аронсона та Резерфорда (самі колись видатні, але потім опальні члени Внутрішньої партії). Одного дня до нього заходить Джулія із зізнанням у зреченні від Вінстона, адже її так само реабілітували, як і його, і від тієї Джулії, яку колись знав Сміт, залишилася лише порожня оболонка.

Почувши в новинах Океанії про оголошення розгрому армії супротивника з військами в Північній Африці, Вінстон дивиться на фотознімок Старшого Брата, який з'являється на телеекрані, потім відвертається і майже тихо каже «Я люблю тебе». Він таки вилікувався. Вінстон зміг полюбити партію і Старшого Брата.

Ролі[ред. | ред. код]

Актор Роль
Джон Герт Вінстон Сміт Вінстон Сміт
Річард Бертон О'Браєн О'Браєн
Сюзанна Гемілтон[en] Джулія Джулія
Сиріл К'юсак Чаррінгтон містер Чаррінгтон
Грегор Фішер Парсонс Парсонс
Джеймс Вокер Сайм Сайм
Андрій Вайльд Тіллотсон Тіллотсон
Коріна Седдон Сміт місіс Сміт
Руперт Бадермен Вінстон Сміт Вінстон Сміт молодий
Джон Босвол Емануїл Голдштайн Емануїл Голдштайн
Філліс Логан телеекранний диктор телеекранний диктор голос
Роджер Ллойд-Пак офіціант
Флег Боб Старший Брат Старший Брат тільки нерухоме зображення
Ширлі Стелфокс 2.00$ 2.00$ повія

Нагороди[ред. | ред. код]

Фільм був визнаний найкращим британський фільмом року та отримав нагороду на Evening Standard British Film Awards[en]. Він також виграв нагороду «Золотий тюльпан» на Стамбульському міжнародному кінофестивалі в 1985 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шведська база даних фільмівSvenska Filminstitutet.

Посилання[ред. | ред. код]