956
Рік: | |
---|---|
Десятиліття: | |
Століття: | |
Тисячоліття: |
Григоріанський | 956 CMLVI |
Ab urbe condita | 1709 |
Ассирійський | 5706 |
Бенгальський | 363 |
Берберський | 1906 |
Буддистський | 1500 |
Бірманський | 318 |
Візантійський | 6464–6465 |
Китайський | 乙卯年 (деревяний кролик) 3652 або 3592 — до — 丙辰年 (вогняний дракон) 3653 або 3593 |
Коптський | 672–673 |
Ефіопський | 948–949 |
Єврейський | 4716–4717 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 1012–1013 |
- Шака самват | 877–878 |
- Калі Юґа | 4056–4057 |
Іранський | 334–335 |
Ісламський | 344–345 |
Японський | Тенряку 10 (天暦10年) |
Яванський | 856–857 |
Юліанський | 956 CMLVI |
Корейський | 3289 |
Тайванський | 956 до РК 民前956年 |
Тайський сонячний | 1498–1499 |
Раннє Середньовіччя • Епоха вікінгів • Золота доба ісламу • Реконкіста
Геополітична ситуація[ред. | ред. код]
У Візантії правив Костянтин VII Багрянородний. Західним Франкським королівством правив, принаймні формально, Лотар, Східним Франкським королівством правив Оттон I, оголошений також королем лангобардів.
Північ Італії належить Італійському королівству, середню частину займає Папська область, герцогства на південь від Римської області незалежні, деякі області на півночі та на півдні належать Візантії, інші окупували сарацини. Південь Піренейського півострова займає займає Кордовський халіфат, у якому править Абд Ар-Рахман III. Північну частину півострова займають королівство Астурія і королівство Галісія та королівство Леон під правлінням Санчо I. Королівство Англія очолював Едвін Красивий.
Існують слов'янські держави: Перше Болгарське царство, де править цар Петро I, Богемія, Моравія, Хорватія, королем якої є Михайло Крешимир II, Київська Русь, де править княгиня Ольга. Паннонію окупували мадяри, великим князем у яких був Такшонь.
Аббасидський халіфат очолює аль-Муті, в Іфрикії владу утримують Фатіміди, в Середній Азії — Саманіди. У Китаї триває період п'яти династій і десяти держав. Значними державами Індії є Пала, держава Раштракутів, Пратіхара, Чола. В Японії триває період Хей'ан. На північ від Каспійського та Азовського морів існує Хозарський каганат.
Події[ред. | ред. код]
- Після смерті Гуго Великого герцогом франків та графом Паризьким став його син Гуго Капет. Інший син Гуго Оттон Бургундський став герцогом Бургундії.
- Кордовський флот із 70 кораблів вчинив напад з моря на Іфрикію.
- Після смерті Ордоньйо III королем Астурії та Леону став його брат Санчо I. Він не став шанувати мирний договір з кордовським халіфом Абд ар-Рахманом III, і війна на півострові відновилася.
- Візантійський флот здійснив похід до берегів Італії, зміцнив контроль імперії над Кампанією, потіснив маврів Сицилії.
- В Європі спалахнула епідемія чуми[1].
Народились[ред. | ред. код]
- Володимир I Святославович — великий князь Київський, хреститель Русі (998)
Померли[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ferdinand Lot, Naissance de la France, Librairie Arthème Fayard, 1948, 864 p.