Такшонь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник Такшоню

Такшонь (угор. Taksony, лат. Toscus, словен. Takšoň; 931 — пр. 972) — великий князь угорців між 955 та приблизно 972 роками.

Такшонь був сином Жолта (Золтана), четвертого з синів Арпада. 947 року у віці 16 років, він очолював рейд угорців в Італію, змусивши короля Італійського королівства виплатити йому данину. Можливо, він брав участь у битві на річці Лех, в якій угорці зазнали важкої поразки від німецьких військ короля Оттона I Великого. Незабаром після цієї битви Такшонь став великим князем, хоча його контроль над угорськими племенами був ще дуже слабким. За його правління угорці припинили напади на Західну Європу, повернувши напрям рейдів у бік Візантії.

За правління Такшоня на територію угорців переселилося багато печенігів. Такшонь залишався язичником, хоча 963 року Папа Іван XII послав до мадярів місіонера[1].

Після смерті Такшоня титул великого князя успадкував його син Геза.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Liutprand of Cremona: Liber de rebus gestis Ottonis magni imperatoris.


Попередник
Файс
Coa Hungary Country History (855-1301).svg Великий князь Угорщини
955-972
Coa Hungary Country History (855-1301).svg Наступник
Геза