Абд Ар-Рахман III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Абдаррахма́н ІІІ ан-Насір
араб. عبد الرحمن الثالث

Час на посаді:
912 — 929
Попередник Абдаллах Ібн-Мухаммед
Наступник посаду скасовано

Час на посаді:
929 — 961

Народився 7 січня 891(0891-01-07)
Помер 15 жовтня 961(0961-10-15) (70 років)

Абдаррахма́н ІІІ ан-Насір, (Абд ар-Рахман III) (араб. عبد الرحمن الثالث‎, 7 січня * 891 — 961) — емір (912929), а потім халіф (929961). Найвідоміший представник династії кордовських Омейядів.

В результаті 30-річної боротьби з місцевими феодалами та племенами відновив єдність держави, яка розпалася за його попередників: ліквідував незалежність володінь синів Ібн Хафсуна. 932 року захопив Толедо, воював проти Леону й Наварри, володарі яких після 955 стали його данниками. Успішно боровся проти розповсюдження панування Фатімідів у Північній Африці, 931 року захопив Сеуту (Марокко). В деяких військових походах особисто брав участь. Встановив дипломатичні стосунки (обмін посольствами) з Візантією та Оттоном І у Німеччині.

Абдаррахман ІІІ створив сильний флот у Середземному морі. Для своєї охорони, боротьби з непокірними феодалами і придушення повстань сформував гвардію з рабів європейського походження, основу якої склали слов'яни (сакаліба). Абдаррахман ІІІ досяг доброї організації державних фінансів, заохочував будівництво палаців, шкіл та мечетей. Саме за його правління будувалася Кордовська мечеть (нині — католицький собор), а під Кордовою було збудовано Захру — «місто палаців та садів», де оселилися халіф, його родина та гвардія.

Див. також[ред.ред. код]