Решнівецька волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:33, 4 січня 2014, створена LastStep (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Адміністративна одиниця Російської імперії |назва = Решнівецька волость |статус...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Решнівецька волость
Центр Огіївці
Площа 11 060 (1886)
Населення 6041 осіб (1886)
Густота 50 осіб / км²

Решнівецька волость (Огіївецька) — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у селі Огіївці.

Станом на 1886 рік складалася з 13 поселень, 13 сільських громад. Населення — 6041 особа (2973 чоловічої статі та 3068 — жіночої), 933 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 5921 4568
Приватної власності 4896 3735
Іншої власності 243 178
Загалом 11060 8602

Поселення волості:

  • Огіївці — колишнє власницьке село при річці Більча за 10 верст від повітового міста, 326 осіб, 50 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок. За 7 верст — цвинтар із каплицею.
  • Іршики — колишнє власницьке село при річці Білка, 804 особи, 118 дворів, православна церква й постоялий будинок.
  • Киселі — колишнє власницьке село при річці Корстонка, 897 осіб, 152 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, кузня, водяний млин, поташний завод.
  • Радківці — колишнє власницьке село, 295 осіб, 37 дворів, постоялий будинок і черепичний завод.
  • Решнівка — колишнє власницьке село при річці Корстонка, 871 особа, 157 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Сахнівці — колишнє власницьке село при річці Случ, 699 осіб, 113 дворів, постоялий будинок, водяний млин й винокурний завод.
  • Футори — колишнє власницьке село, 273 особи, 38 дворів, православна церква, постоялий будинок.

У 1900-1913 роках складалася з 13 поселень, 13 сільських громад.

Станом на 1900 роках складалася з 13 поселень, 13 сільських громад, населення зросло до 11 492 особи, 1955 дворових господарства, волосним старшиною був Митрофан Кравчук[2].

Станом на 1913 роках складалася з 19 поселень, 13 сільських громад, населення зросло до 12 672 особи, 2641 дворових господарство, волосним старшиною був Н. Яснюк[3].

Джерела

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1901 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1900, (стор.IV-34)
  3. рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.III-146)