Оскард
О́ска́рд, оска́рда (прасл. *oskъr̥dъ, від *ob- та *skorditi; сполучення -ар замість -ор пояснюється польським впливом)[1], о́скарб[1] (контамінація з «карбувати»)[1] — спеціальна кирка, молоток, колись вживані для карбування жорен[2]. Оскард з гострими кінцями також називався дзьобань[3]. При помелі жорна ручних млинків, водяних і вітряних млинів поступово стираються і стають гладкими, насічку на їхніх робочих поверхнях необхідно постійно поновлювати. Майстри-жорнярі виконували цю роботу оскардом. Для контролю глибини карбування використовували дощечку-шаблон, так звану шмигу[4].
- ↑ а б в Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Оскард // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Дзьобань // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Шмига // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.