Білий Василь Іванович (військовик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:09, 11 серпня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білий Василь Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 7 березня 1965(1965-03-07)
Краматорськ, Донецька область, УРСР
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (49 років)
Іловайськ, Донецька область, Україна
Псевдо «Лисий»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Національна гвардія
Формування
 «Донбас»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білий.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Білий Василь Іванович.

Васи́ль Іва́нович Бі́лий (7 березня 1965, Краматорськ, Донецька область, УРСР — 29 серпня 2014, с. Червоносільське, Амвросіївський район Донецька область, Україна) — солдат батальйону НГУ «Донбас».

Біографія

Вивчився на кухаря. Після служби в прикордонних військах переїхав до міста Славутич на Київщину, де прожив понад 20 років, потім повернувся до Краматорська. Коли його рідне місто було захоплено російськими бойовиками, вирушив до Києва, де вступив до батальйону «Донбас», щоб захищати свою сім'ю і свій дім, гранатометник.

Солдат резерву 1-ї роти 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас».

У складі батальйону «Донбас» звільняв м. Попасну літом 2014 року. Брав участь у звільнені м. Іловайська.

29 серпня 2014 року загинув при виході з оточення поблизу Іловайська. Під час героїчного прориву «зеленим коридором», у складі колони  угруповання Українських військ, попав у засідку під с. Червоносільське[1]. Сили та засоби проти  танків 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ[2][3] виявились не рівні.

Вдома залишилися дві дорослі доньки й онука.

Нагороди та відзнаки

  • Орден «За мужність» III ступеня (31.10.2014, посмертно)[4]
  • Звання «Почесний громадянин міста Славутич» (28.10.2014, посмертно)[5]
  • 2 березня 2016 року в Краматорську Василю Білому відкрито пам'ятний знак

Примітки

  1. ↑ Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 5 січня 2016.
  2. ↑ Российские оккупанты из 6-ой танковой бригады ВС РФ на Донбассе. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Процитовано 5 січня 2016.
  3. ↑ Они расстреливали украинцев под Иловайском - Inform Napalm. Inform Napalm (ru-RU) . Процитовано 5 січня 2016.
  4. ↑ Указ № 838/2014
  5. ↑ Василь Білий — Почесний громадянин міста (посмертно)

Джерела


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білий_Василь_Іванович_(військовик)&oldid=25885786