Мортен Ескіль Вінге
Мортен Ескіль Вінге | |
---|---|
швед. Mårten Eskil Winge | |
Народився | 21 вересня 1825[2][1] Стокгольм, Швеція[3] |
Помер | 22 квітня 1896[1] (70 років) Енчепінґ, лен Уппсала, Швеція |
Поховання | Північний цвинтар (Стокгольм)[4][5] |
Країна | Швеція[6] |
Діяльність | художник, викладач університету, рисувальник, history painter |
Вчителі | Тома Кутюрd |
Відомі учні | Анна Берглундd, Відольфа фон Енгестрем-Аренбергd і Емма Спрінхорнd |
Заклад | Шведська королівська академія вільних мистецтв |
Членство | Шведська королівська академія вільних мистецтв |
Жанр | історичний живопис |
Magnum opus | Крака (картина) і Hjalmar Parting from Orvar Odd after the Fight on Samsöd |
Батько | Ісаак Мартін Вінгеd |
У шлюбі з | Ганна Матільда Тенгелін-Вінге[3] |
Мортен Ескіль Вінге (швед. Mårten Eskil Winge; 21 вересня 1825 — 22 квітня 1896) — шведський художник, один з найвизначніших історичних живописців Швеції. Професор Королівської Академії мистецтв. Поряд зі своїм однокурсником, другом і творчим соратником Августом Мальстремом зробив істотний внесок в шведський романтичний націоналізм — готицизм[7]. Чоловік шведської художниці Ганни Матильди Тенгелін-Вінге.
Біографія
Народився в Стокгольмі в родині ректора і вікарія Ісаака Мартіна Вінге і його дружини Андрієтти Софії, уродженої Ротман. У 1846 році отримав ступінь бакалавра в Упсальському університеті, потім навчався в художній майстерні Пера Емануеля Валландера в Стокгольмі. У 1847 році вступив до Королівської Академії мистецтв. Одночасно з навчанням, працював поштовим службовцем, а також мав додатковий дохід, займаючись малюванням портретів.
У 1856 році Вінге отримав золоту медаль і грант для художньої мандрівки за кордон від Королівської Академії мистецтв за картину «Карл X Густав біля смертного ложа Акселя Оксеншерни» . Спершу Вінге відправився в Дюссельдорф, де проходив практику в Дюссельдорфській академії мистецтв. Потім відвідав Париж. Там Вінге разом з Мальстремом навчався у Тома Кутюра, у якого декільком роками раніше вчився їх наставник і професор Королівської Академії мистецтв Йоган Крістоффер Боклунд. За умовами гранту Вінге зробив декілька копій картин Рубенса в Луврі. Наприкінці 1859 року відправився в Рим, де також зробив декілька копій картин Рафаеля, Тіціана тощо. У 1863 році повернувся до Швеції.
Творчість
Скандинавські сюжети
З ранніх років мотивом у творчості художника були скандинавські сюжети з міфології, саг, народного фольклору.
Захопленість до романтики середньовічної Скандинавії, була передана Вінге в дитинстві, спільним другом його батька і Адама Еленшлегера, основоположником шведської лікувальної гімнастики Пером Генріком Лінгом. Останні двоє були членами літературного гуртка «Готичний Заповіт» (Götiska förbundet).[8]
Вінге був ілюстратором епопеї «Боги Півночі» (Nordens Gudar) Адама Еленшлегера і віршів «Приймальні брати» (Fosterbröderna) кронпринца Карла XV.
Найвідоміші картини «Тор бореться з гігантами», «Крака», «Локі і Сігюн», «Г'ялмар прощається з Орвар Оддом після Самсеської битви» знаходяться в постійній експозиції Національного музею Швеції.
-
«Тор бореться з гігантами». 1872. Національний музей Швеції
-
«Крака», 1862
-
«Локі і Сігюн», 1863
-
«Г'ялмар прощається з Орвар Оддом після Самсеської битви», 1866
-
«Аслауг в арфі», 1856
Християнські сюжети.
З великим успіхом Вінге займався живописом на біблійні сюжети Нового Заповіту. Він створив у багатьох шведських церквах прекрасні вівтарні картини, серед яких «Христос в Гетсиманському саді» — церква в Боргебю, «Воскресіння Христове» — церква у Вестанфорсі, «Преображення Господнє» — церква Святого Павла в Мальме та інші.
-
«Ісус Христос з потиром в руці», 1972, церква в Ландерюді
-
«Ісус Христос в Гетсиманському саді», 1870-і, церква в Боргебю
-
«Воскресіння Христове», 1873, церква у Вестанфорсі
-
«Преображення Господнє», 1882, церква Св. Павла в Мальме
Примітки
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б А. С—в Винге // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VI. — С. 404.
- ↑ Winge, MÅRTEN E. — Svenskagravar.se.
- ↑ Sten nr 574 – Mårten Winge — norrabegravningsplatsen.se.
- ↑ Lexikonettamanda.se: Mårten Eskil Winge (швед.)
- ↑ Runeberg.org: Mårten Eskil Winge (швед.)
Посилання
- Georg Nordensvan, Runeberg.org: Mårten Eskil Winge (швед.)
- Lexikonettamanda.se: Mårten Eskil Winge (швед.).
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Швеції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |