Андре Массон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:23, 12 травня 2020, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (виправлення посилання за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 12 травня 2020, заснована на цій версії.
Андре Массон
фр. André Masson
ПсевдоMasson, Andre[1]
Народився4 січня 1896(1896-01-04)[2][3][…]
Баланьї-сюр-Терен
Помер28 жовтня 1987(1987-10-28)[2][3][…] (91 рік)
IV округ Парижа, Париж, Франція[5][6]
Країна Франція[7][8]
Діяльністьхудожник, художник-гравер, скульптор, дизайнер, рисувальник, ілюстратор
Галузьмалярство
Alma materНаціональна вища школа красних мистецтв
Знання мовфранцузька[9]
ЧленствоНаціональний комітет французької гравюриd
Напрямоксюрреалізм
Magnum opusQ2997931?
ДітиDiego Massond
Нагороди
IMDbID 0557504

Андре Массон (4 січня 1896 , Баланьї-сюр-Терен, Уаза — 28 жовтня 1987 , Париж) — французький художник.

Біографія

Народився 4 січня 1896 року в Баланьї-сюр-Терен (Уаза). Виріс у Бельгії, навчався живопису в Брюсселі , 1912 року повернувся до Франції й оселився в Парижі, познайомився з Максом Жакобом . Брав участь у Першій світовій війні, був важко поранений (1917). У 1922 році у нього придбали декілька робіт Гертруда Стайн і Ернест Гемінгвей . У 1923 році познайомився з Жуаном Міро , Антоненом Арто , Мішелем Лерісом, увійшов у коло сюрреалістів (у 1929 порвав відносини з Андре Бретоном). У 1924 році подружився з Жоржем Батаєм, надалі ілюстрував його книги, співпрацював у журналі «Ацефал», глибоко сприйняв його філософію еросу і насильства. У 1934 — 1936 перебував у Іспанії. Після окупації Франції нацистами за допомогою Варіана Фрая зміг виїхати з вішістської Франції й з 1940 до 1945 року проживав у США .

Творчість

Массон глибоко вплинув на становлення абстрактного експресіонізму в США. Після повернення до Франції він працював в театрі, займався ілюстрацією книжок, розписав плафон паризького театру Одеон (1964). Лауреат Національної мистецької премії (1954). Йому присвячений документальний фільм Жана Гремійона «Андре Массон і чотири стихії» (1958).

Вибрані роботи

Живопис

Олія на полотні

  • Le Cimetière, 1924
  • L'Homme à l'orange, 1924
  • Les Musiciens, 1924, 36 x 27 cm[10]
  • Les Quatre éléments, 1924
  • Le Tombeau au bord de la mer, 1924
  • Les Constellations, 1925
  • La Raie, 1925, 40 x 55 cm[11]
  • Le Repas, 1925, 60 x 80|cm[12]
  • La Métamorphose des amants, 1926, 101 x 89|cm, Musée national d'art moderne, Paris[13]
  • L'Équarisseur , 1928
  • Pasiphaé, 1932, crayon de couleur, 49 x 63.8|cm[14]
  • Le Jet de sang, 1936, 127 x 100|cm, Centre national d'art et de culture Georges-Pompidou
  • Corrida, 1937, 90 x 84.2|cm, Galerie Louise Leiris 1999, Paris
  • Dans la tour du sommeil, 1938
  • Le Labyrinthe, 1938, Musée national d'art moderne
  • Le Chantier de Dédales, 1939
  • La Femme paralytique, 1939
  • Hôtel des oiseaux, 1939
  • Gradiva, 1939
  • Portrait d'André Breton, 1941
  • Enchevêtrement, 1941, Musée national d'art moderne
  • Massacre de chevaux ", 1942, pastel sur carton[15]
  • La Pythie, 1943, Musée national d'art moderne
  • Terre érotique, 1943, encre de chine, Musée national d'art moderne
  • La Sybille, 1944
  • Le Sanglier, 1946
  • Miroir de la Tauromachie précédé de Tauromachie, texte de Michel Leiris, illustrations André Masson
  • Évocation d'Antonin Artaud, 1958
  • Duo, 1963, 92 x 60|cm[16]
  • Magie noire, 1964, 130 x 89 cm, galerie Hadrien-Thomas, Paris[17]
  • L'Âme de Napoléon, 1968
  • Poursuite, 82 x 116|cm[18]
  • Le Voyageur, 50 x 65|cm, Centre culturel de l'Yonne, Auxerre[19]
  • «Fringance», 1960, Collection Municipale de Saint-Priest, (Rhône)

Скульптура

Бронза

  • La jeune fille au ballon vert à la bouche de pensée, assemblage d'objets, Exposition Internationale surréaliste, Paris, 1938. Збереглося лише фото.
  • Dans la forêt, 1941, 13 x 16 cm.
  • Femme tourmentée, 1941, 25,5 x 16 cm.
  • Mantes accouplées, 1942, 28,5 x 113 x 11,5 cm.
  • Répulsion, 1943, 8 x 13 cm.
  • Femme-feuille, 1943, 6,5 x 14,5 cm.
  • Bacchantes, 1964, 11,7 x 11,5 cm.
  • Saturne, 1964, 15,5 x 8 cm.
  • Femme-arbre, 1973, 1 m 20 в висоту.

Література

  • André Breton, " Le Surréalisme et la Peinture ", Paris, éd. Gallimard, 1965.
  • Jean-Claude Clébert, " Mythologie d'André Masson ", Genève, éd. Pierre Cailler, 1971.
  • Daniel Guérin " Eux et Lui. suivi de commentaires, ornés de cinq dessins originaux d'André Masson ". Lille, 2000.
  • Armel Guerne " André Masson ou les autres valeurs ", 2007.
  • Hubert Juin, " André Masson ", Le musée de poche, Paris, 1963.
  • Jean-Clarence Lambert, " André Masson ", Paris, éd. Filipacchi, 1979.
  • Françoise Levaillant, " Massacre de signes ", Tokyo, Misuzu Shobo, 1995.
  • Georges Limbour et Michel Leiris " André Masson et son univers ", Les Trois collines, Lausanne, 1947.
  • Georges Limbour " André Masson, dessins ", collection «Plastique», Éd. Braun, Paris, 1951.
  • André Masson, " Entretiens avec Georges Charbonnier ", préface de Georges Limbour, Julliard, Paris, 1958. Réédition en 1995 aux éditions André Dimanche, Marseille.
  • André Masson, " La Mémoire du monde ", Genève, Skira, 1974 (entretiens avec Gaétan Picon).
  • André Masson, " Le Vagabond du surréalisme ", entretiens avec Gilbert Brownstone, Paris, éd. Saint-Germain-des-Près, 1975.
  • André Masson, " Le Rebelle du Surréalisme ", Paris, éd. Hermann, éd. 1976, (anthologie établie par Françoise Levaillant). Réédition en 1994.
  • André Masson, " Les Années surréalistes. Correspondance 1916—1942 ", Lyon, La Manufacture, 1990 (édition établie et présentée par Françoise Levaillant, d'après le Doctorat de F. Levaillant, André Masson: Lettres choisies 1922—1942, Université de Paris I, Panthéon-Sorbonne, 1986).
  • Florence de Mèredieu " André Masson, les dessins automatiques ", Blusson, 1988.
  • Stephan Moebius " Die Zauberlehrlinge. Soziologiegeschichte des Collège de Sociologie ", Konstanz, 2006.
  • Bernard Noël, " André Masson, la chair du regard, Paris, Gallimard ‘coll. l'art et l'écrivain’, 1993.
  • René Passeron " André Masson et les puissances de signe ", Denoël 1975.
  • José Pierre, " L'Aventure Surréaliste autour d'André Breton ", Paris, éd. Filipacchi, 1986.
  • Clark V. Poling, " André Masson and the surrealist self ", New Haven & London, Yale university press, 2008.
  • Michel Surya " Georges Bataille, la mort à l'œuvre, Gallimard, Paris, 1992.

Примітки

  1. ↑ https://mix-n-match.toolforge.org/#/entry/115955564
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в André Masson
  4. ↑ а б в Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11857874X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ Fichier des personnes décédées
  7. ↑ LIBRIS — 2018.
  8. ↑ Museum of Modern Art online collection
  9. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  10. ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 82, septembre 1990, p. 163
  11. ↑ Репродукція в журналі «Azart», hors-série n° 15, mars 2009, p. 20
  12. ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 71, septembre 1989, p. 20
  13. ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 90, mai 1991, p. 64
  14. ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 80, juin 1990, p. 21
  15. ↑ Репродукція в журналі «Beaux Arts magazine» n° 72, octobre 1989, p. 141
  16. ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine», n° 83, octobre 1990, p. 62
  17. ↑ Репродукція в журналі «Beaux Arts magazine» n° 72, octobre 1989, p. 28
  18. ↑ Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine ", n° 77, mars 1990, p. 43
  19. ↑ Репродукція в журналі «Beaux-Arts magazine» n° 82, septembre 1990, p. 123

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андре_Массон&oldid=27994695