Антонен Арто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Антонен Арто
Antonin Artaud
Антонен Арто

Антонен Арто
При народженні Antoine Marie Joseph Artaud
Народження 4 вересня 1896(1896-09-04)
  Марсель
Смерть 4 березня 1948(1948-03-04) (51 рік)
  Іврі-сюр-Сен
  • Колоректальний рак
  • Національність француз
    Громадянство Франція Франція
    Мова творів французька
    Рід діяльності драматург, есеїст, поет, актор, режисер
    Напрямок сюрреалізм
    Жанр драма, есе

    CMNS: Антонен Арто на Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
    S:  Роботи у  Вікіджерелах

    Антоне́н Арто́, фр. Antonin Artaud) (4 вересня 1896(18960904), Марсель — 4 березня 1948, Іврі-сюр-Сен) — французький письменник, драматург, реформатор театру, актор, поет, есеїст.

    Арто був співзасновником у 1927 році «Театру Альфреда Жаррі». Відомий як автор концепції театру жорстокості (або крюотичного театру від фр. théâtre de cruauté). Арто — автор численних есе та маніфестів, присвячених театру. «Театр і його двійник» — найвідоміша книжка Арто, яка розкриває його концепцію театру. Поетична творчість Арто позначена впливом сюрреалізму.

    Твори[ред.ред. код]

    • Tric Trac du Ciel, ілюстрована гравюрами Елі Ласко (Élie Lascaux), Paris, Simon, 1923
    • L'Ombilic des limbes, Gallimard, NRF, Paris, 1925
    • Le Pèse-nerfs, Leibovitz, Paris, 1925
    • L'Art et la Mort, Denoël, Paris, 1929
    • Le Moine, traduction et adaptation, Denoël & Steele, Paris, 1931
    • Héliogabale ou l'Anarchiste couronné, Denoël & Steele, Paris, 1934
    • Les Nouvelles Révélations de l'être, Denoël, Paris, 1937
    • Le Théâtre et son double, Gallimard, Paris, 1938
    • D'un voyage au pays des Tarahumaras, Éditions de la revue Fontaine, Paris, 1945
    • Van Gogh, le suicidé de la société, K éditeur, Paris, 1947
    • Artaud le Mômo, Bordas, Paris, 1947
    • Ci-gît, précédé de la Culture indienne, K éditeur, Paris, 1947
    • Pour en finir avec le jugement de dieu, K éditeur, Paris, 1948
    • Les Cenci, in Œuvres complètes, Gallimard, 1964
    • 50 Dessins pour assassiner la magie, Gallimard, Paris, 2004
    • Artaud Œuvres, choix de textes par Evelyne Grossman dans l'édition Thévenin des Œuvres complètes, Gallimard, Quarto, Paris, 2004
    • Cahier d'Ivry, janvier 1948, fac-similé, Gallimard, Paris, 2006
    • Nouveaux Écrits de Rodez, Gallimard, L'Imaginaire, Paris, 2006

    Література[ред.ред. код]

    Французькою[ред.ред. код]

    • Blanchot, Maurice. «Artaud.» La Nouvelle Revue Française 4 (November 1956, no. 47): 873–881.
    • Héliogabale ou l'Anarchiste couronné, 1969
    • Brau, Jean-Louis. Antonin Artaud. Paris: La Table Ronde, 1971.
    • Florence de Mèredieu, Antonin Artaud, Portraits et Gris-gris, Paris, Blusson, 1984, new edition with additions, 2008.
    • Florence de Mèredieu, Antonin Artaud, Voyages, Paris, Blusson, 1992.
    • Florence de Mèredieu, Antonin Artaud, de l'ange, Paris, Blusson, 1992.
    • Florence de Mèredieu, Sur l'électrochoc, le cas Antonin Artaud, Paris, Blusson, 1996.
    • Florence de Mèredieu, C'était Antonin Artaud, Biography, Fayard, 2006
    • Florence de Mèredieu, La Chine d'Antonin Artaud / Le Japon d'Antonin Artaud, Paris, Blusson, 2006.
    • Florence de Mèredieu, L'Affaire Artaud, journal ethnographique, Paris, Fayard, 2009.
    • Virmaux, Alain. Antonin Artaud et le théâtre. Paris: Seghers, 1970.
    • Virmaux, Alain and Odette. Artaud: un bilan critique. Paris: Belfond, 1979.
    • Virmaux, Alain and Odette. Antonin Artaud: qui êtes-vous? Lyon: La Manufacture, 1986.

    Англійською[ред.ред. код]

    • Barber, Stephen Antonin Artaud: Blows and Bombs (Faber and Faber: London, 1993) ISBN 0-571-17252-0
    • Derrida, Jacques «The Theatre of Cruelty» and «La Parole Souffle» Writing and Difference trans. Alan Bass (The University of Chicago Press, 1978) ISBN 0-226-14329-5
    • Esslin, Martin. Antonin Artaud. London: John Calder, 1976.
    • Goodall, Jane, Artaud and the Gnostic Drama. Oxford: Clarendon Press; Oxford; New York: Oxford University Press, 1994. ISBN 0-19-815186-1
    • Innes, Christopher Avant-Garde Theater 1892–1992 (London: Routledge, 1993).
    • Jamieson, Lee Antonin Artaud: From Theory to Practice (Greenwich Exchange: London, 2007) ISBN 978-1-871551-98-3
    • Jannarone, Kimberly, "The Theater Before Its Double: Artaud Directs in the Alfred Jarry Theater, " Theatre Survey 46.2, Nov. 2005: 247–273.
    • Koch, Stephen. «On Artaud.» Tri-Quarterly, no. 6 (Spring 1966): 29-37.
    • Plunka, Gene A. (Ed). Antonin Artaud and the Modern Theater. Cranbury: Associated University Presses. 1994.
    • Rainer Friedrich, «The Deconstructed Self in Artaud and Brecht: Negation of Subject and Antitotalitarianism», Forum for Modern Language Studies, 26:3 (July 1990): 282–297.
    • Roger Shattuck, «Artaud Possessed», The Innocent Eye (New York: Farrar Straus Giroux, 1984): 169–186.
    • Ward, Nigel «Fifty-one Shocks of Artaud», New Theatre Quarterly Vol.XV Part2 (NTQ58 May 1999): 123–128

    Російською[ред.ред. код]

    • Антонен Арто и современная культура: Материалы межвузовской конференции СПб., 1996. Библиография на с. 128–130.
    • Малявин В. В. Театр Востока Антонена Арто // Восток — Запад. Исследования. Переводы. Публикации. [Вып. 2.] М.: Наука, 1985. С. 213–245.
    • Максимов В. И. Введение в систему Антонена Арто. СПб.: Гиперион, 1998. ISBN 5-89332-011-5.[2]
    • Мамардашвили М. К. Метафизика Арто // Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. М.: Прогресс, 1992. ISBN 5-01-002570-1.
    • Максимов В. И. Век Антонена Арто. СПб.: Лики России, 2005. — 384 с. ISBN 5-87417-191-6
    • Максимов В. И. Эстетический феномен Антонена Арто. СПб.: Гиперион, 2007. — 288 с. ISBN 978-5-89332-140-1.

    Примітки[ред.ред. код]

    Посилання[ред.ред. код]

    Сайти про життя й творчість Арто
    Статті про Арто